Андрій Кондратьєв

Стримана «хвиля»


Він ніби завжди на своїй стриманій «хвилі», хоча фах його батьків був пов'язаний з активними процесами прискорення: батько – деякий час працював на залізниці та в ДІІТІ по розробці технічних проектів, мати Аріадна Анатоліївна - інженер-конструктор і доля її причетна до Байконуру та КБ «Південне». У дитинстві Андрій полюбляв рухливі ігри та футбол і виховувала його, в основному, бабуся тому що батьки були постійно зайняті на роботі. Бабуся опікувалася ним і до двох рочків, коли родина мешкала у Херсоні, і коли перебралися до Дніпра, Андрійку кожного літа відправляли до цього міста.

У школі він захоплювався математикою, фізикою, хімією. Доволі часто приймав участь в олімпіадах, у тому числі республіканських, перемагав. Школу закінчив із золотою медаллю. Тобто, вступ до профільного ВИШу - Московського фізико-технічного інституту, був зумовленим. Великий конкурс подолав легко - п'ять успішних іспитів і зарахований. Повернувшись до Дніпропетровська, спочатку працював інженером у КБ «Південне», потім, у 90-ті, коли у країні почалися зміни перейшов програмістом до банківської сфери.

З 2011 працює у ДОУНБ, зараз завідує відділом комп'ютеризації. На питання чим йому цікаве програмування, відповідає: «Можливістю приймати системні рішення, нестандартні, оригінальні. Є простір для фантазії». З урахуванням того, що ДОУНБ постійно освоює нові електронні та програмні напрямки у контексті сучасних технологій, ця мотивація цілком у русі.

Він не зупиняється перед складними задачами, а напроти, з цікавістю їх вирішує. Вдумливість і наполегливість – його характерні риси.

Андрій Іванович має відмінне почуття гумору, полюбляє джаз та рок-н-рол, неореалістичний кінематограф та американське кіно усіх жанрів. До речі, для знавців та справжніх поціновувачів американське сінема, відрізняє не менша чуттєвість та емоційна пронизливість, ніж європейські стрічки. Необхідно лише уникати стереотипу сприйняття і мати свою думку та бачення. Цікава для нього і режисура Георгія Данелії, який завжди творив всупереч ідеології та системі і розповідав про любов до Батьківщини без зайвих слів, але настільки лаконічно та глибоко, що позаздрити йому можуть всі розробники ідеологій і національних ідей разом узяті.

 Тобто, системи, у розумінні Андрія Івановича, є різними і потрібно чітко орієнтуватися у їх сприйнятті та вдосконаленні і бути вільним та неупередженим у цих питаннях. Із останнього прочитаного, профільна література та романи Братів Капранових. Отже, «хвиля» продовжує рухатися і осягає цей світ за своїм власним вектором. А ще, Андрій цікавиться астрономією, має телескоп. Можливо там, у цьому необмежному Всесвіті, й підглядає свій власний шлях.