В її руках серце бібліотеки
Хто не бачив відділу зберігання основного фонду «научки», той не бачив головної бібліотеки област і. Її основний книжковий фонд розташований в окремому приміщенні і займає два поверхи будівлі, орендованої в Державному архіві Дніпропетровської області. Стелажі заввишки понад два метри з широкими полицями, щоб розмістити книги у два ряди, заповнюють приміщення площею 1200 кв. метрів. Якщо всі полиці розташувати в одну лінію, вийде одна полиця довжиною понад 15 км! Звичайно, екскурсія приміщеннями, де майже мільйон книг, може вразити будь-кого! В умовах постійного дефіциту місця для зберігання фондів бібліотечна наука передбачила особливі технології для надвеликих за кількістю фондів. Тут форматно-інвентарна розстановка, тут ведеться топографія на весь книжковий фонд бібліотеки: формується адреса «проживання» кожної книги, відслідковується переміщення книг по відділах. В умовах нашої бібліотеки, коли бібліотечні фонді розміщені в різних приміщеннях за п’ятьма адресами, це особливо актуально. Кожного дня працівники видають на замовлення читачів різних відділів літературу, через деякий час знову розставляють на своє місце кожну повернену книгу. У будь-яку хвилину кожен з них може надати довідку, де саме зараз та чи інша книга. Обсяги літератури, зв’язки з відділами бібліотеки, а через них – з читачами, ритм роботи працівників зберігання основного фонду нагадують роботу серця.
Так воно і є – це «серце» бібліотеки. Як і будь-чиє серце воно в різні часи то стукає ритмічно, то аж заходиться від перевантажень, а бува – хворіє … За здоров’ям бібліотечного серця слідкує невтомна завідуюча відділом Марина Леонідівна Лєсканова. Зараз важко сказати, чи то особливості роботи відділу зберігання основного фонду вплинули на її професійні риси, чи то вона така завжди була, але її спроможність формувати цілі й досягати кінцевих результатів, вміння концентруватися на головному допомагає багатьом колегам в організації обслуговування читачів. Саме Марина Леонідівна контролює якість обслуговування користувачів. Для наукової бібліотеки один із чинників якості – кількість відмов читачам на запитану літературу. Після масштабної роботи всього колективу бібліотеки в 90-і роки зі звірки каталогів та інвентарних книг з фондами вести цю роботу в наш час – реальна справа. Постійні звірки основного фонду і створення довідково-пошукового апарату на нього теж дають результати. Не обходиться без керівника відділу зберігання основного фонду і під час звірок фондів спеціалізованих відділів. Кропітка, не дуже улюблена робота зі звірок фонду перетворюється на добре організовану, сплановану, з відмінною логістикою та конкретним результатом діяльність, до якої причетні всі співробітники відділу. Марина Леонідівна змогла «заразити» їх вірусом ґрунтовного та відповідального ставлення до будь-якої справи. Кінець 1999 року… Відділ приєднали до корпоративної комп’ютерної мережі бібліотеки, почалося навчання персоналу, й найуспішнішим учнем стала завідуюча – Марина Леонідівна. Вона розробляла алгоритми взаємодії свого відділу із загально бібліотечною комп’ютерною системою. Зараз відділ забезпечує електронну книговидачу, є учасником створення електронного каталогу на ретрофонд, здійснює аналітичний бібліографічний розпис збірників художньої літератури для електронного каталогу, використовує сервіси електронного каталогу для створення книжкових колекцій. Марині Леонідівні вдалося реалізувати незвичайний як для відділу зберігання проект – створення та організацію роботи «Центру художньої літератури». Цей проект відділ реалізовує з 2003 року. Зараз це улюблене місце читачів на Ю. Савченка, 10, бо в цьому приміщенні знаходяться читальні зали гуманітарної літератури, а абонемент, де видають книги додому, розташований аж за 15 км! Отож і взялися наші «фондовики» за роботу з читачами. На базі Центру вперше впровадили електронний читацький формуляр, електронне замовлення та електронну книговидачу. Тут вперше здійснили електронну звірку фонду. Проект «Центр художньої літератури», який реалізують співробітники відділу зберігання, здійснює близько 40% від загальної видачі художньої літератури всієї бібліотеки. Марина Леонідівна як не байдужа людина разом зі своїм колективом охоче бере участь у всіх просвітницьких, рекламних, інформаційних проектах бібліотеки. Креативні за темами та оформленням перегляди літератури відділу зберігання завжди приваблюють користувачів.
Разом з колегами Марина Леонідівна – активна учасниця проектів «Бібліотечна альтанка», «Бібліотеки Дніпропетровщини запрошують на побачення». Кожен захід для відділу має сенс, вони завжди вивчають та аналізують таку роботу, роблять висновки, які враховують при обслуговуванні читачів. Цікаво, що творчий потенціал Марини Леонідівни знайшов реалізацію і в соціальних мережах! Її група «Книголактика» б’є рекорди за відвідуваннями! Тут йдеться про хорошу художню літературу, теплі, привабливі пости заманюють до читання, спокушають зануритися в книгу. Працювати у відділі не просто: робота у відокремленому від основного приміщення будинку, виконання технологічних процесів, які потребують професійних знань і навичок, фізичні навантаження, невеликий за кількістю колектив. Тут як у підводному човні – потрібна психологічна сумісність людей. Від завідуючої відділом цілком залежить клімат у колективі. Марина Леонідівна знає характер кожного співробітника, його здібності й можливості. Саме тому відділу вдається успішно працювати в цікавих творчих проектах бібліотеки. Наприклад, команда корпоративного регіонального проекту «Портал «ДніпроКультура» поповнилася надійними авторами з колективу відділу зберігання фонду, які підготували вже не одну змістовну статтю про художників краю. Приємною новиною для організаторів фотоконкурсу «Літературні пам’ятні місця та пам’ятники рідного краю» стала одна з перших представлених робіт – робота співробітника відділу зберігання основного фонду! Витримана, аргументована політика розвитку відділу зберігання основного фонду формується її керівником – Мариною Леонідівною. Досвід головного бібліотекаря з науково-дослідної роботи допомагає їй бачити проблеми, формувати завдання щодо їх вирішення, а життєвий досвід дочки офіцера допомагає вирішувати головне завдання – тримати в руках серце бібліотеки.
|
|
