Закохана… З весною в серці та посмішкою на обличчі зустрічає кожний робочий день провідний бібліот екар сектору рідкісних і цінних документів. Незважаючи на її юність, адміністрація ДОУНБ пов’язує з нею перспективу розвитку сектору. Альона легка й тендітна, водночас – з твердим характером та власною життєвою позицією. Народилася вона в Полтавській області, в мальовничому селі Придніпрянське (до 2016 року - Радянське), що знаходиться на перетині двох річок – Дніпра та Орелі. Наша героїня захоплювалася малюванням та грою у шкільному КВН, що покликали її на сцену. Однак від долі не втечеш, і на мій погляд, її стезя – саме бібліотечна справа. У 2013 році почалося її навчання у Дніпропетровському училищі культури (зараз Дніпропетровський коледж культури і мистецтв) за спеціальністю «Бібліотечна справа». Лише теплі спогади про навчання. Кожен викладач дав поштовх для формування Альони як особистості та професіонала. Педагоги не лише вклали теоретичні та практичні знання зі спеціальності, вони допомогли стати більш серйозною та відповідальною, адже в роки навчання вона була старостою і їй завжди доводилося відповідати за всю групу, відстоювати інтереси студентів, першою приймати на себе «удар» на парах та практичних заняттях. Саме педагогічний склад коледжу допоміг розкрити та направити її потенціал, здібності, дати розуміння, що не лише книги, а й сам фахівець – обличчя бібліотеки.
По закінченню коледжу, у 2016 році, Альона починає працювати у відділі читальних залів ДОУНБ. Паралельно продовжує навчання в Полтавському технічному університеті імені Юрія Кондратюка, за напрямом «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Цього року, до речі, отримує диплом бакалавра. Робота і навчання в університеті дають досвід в розумінні людей, вчать мистецтву компромісів. У читальному залі Альона здійснювала консультації за запитами користувачів, займалася популяризаторською та просвітницькою роботою, відповідала за фонд. До усього підходила із запалом та креативом. Працюючи в даному відділі, вона сформувала для себе правило: «Потрібно завжди жити закоханим у щось. І неважливо – в людину, роботу, хобі, в себе чи місто, в якому живеш. Коли ти будеш у щось закоханий – тобі кожен ранок буде здаватися повним щастя». Окремо хочеться виділити те, як наша героїня ставиться до творчої роботи. Очевидці підтверджують, наскільки не ординарно вона робить будь-яку справу, пропускаючи через себе підготовлений матеріал, змушуючи його грати новими, більш яскравими фарбами. Дивує її образне мислення, завдяки якому вона вміло підбирає ключ до будь-якої аудиторії, чаруючи та зацікавлюючи одночасно. Політ Альончиних думок, жага до навчання допомогли їй написати декілька повчальних казок для молодшої сестри Тетянки. За те ким вона є, вона в першу чергу завдячує бабусі Ользі, з якої брала приклад, як треба жити, працювати, любити країну, сім’ю, себе.  Наприкінці 2018 року Альону Логвінову перевели до сектору рідкісних і цінних документів на посаду провідного бібліотекаря. Таким чином, вона поповнює свій досвід новими бібліотечними знаннями, відповідає за унікальний фонд ДОУНБ. Тепер основа її роботи – популяризація рідкісних документів та підвищення іміджу бібліотеки: проведення екскурсій, презентацій та виставок, підготовка інформаційних буклетів, пам’яток та списків джерел, налагодження нових творчих та ділових зв’язків. Маю надію, що і до нової для неї роботи вона буде ставитися з любов’ю та запалом. Я не зустрічала більш життєрадісної людини. Вона надихає та підбадьорює, змушуючи радіти кожній хвилині життя, незважаючи на будь-які негаразди. Ця дівчина – втілення жіночності. Завжди модна, приваблива, а її найкраща прикраса – посмішка…
|
|
