Ірина Барабан

Ірина Барабан. Людина, закохана у життя

Якщо вам випаде нагода завітати до відділу наукової інформації та бібліографії Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, ви неодмінно зустрінете її – енергійну, стрімку, непосидючу, завзяту милу пані.

Наша героїня – Ірина Вікторівна Барабан, завідувачка відділу.

Ірина Вікторівна виросла у дружній, освіченій, інтелігентній родині. Мама – Надія Павлівна, працювала завідувачкою відділу МБА у технічній бібліотеці КБ «Південне», а тато – Віктор Михайлович, – провідним конструктором у тому ж КБ. Іринка була татусевою донечкою. Саме від батька вона отримала у спадок непосидючу вдачу, потяг до пригод, жагу звершень. Енергійна дівчинка встигала всюди – добре навчалася, займалася спортом, відвідувала безліч гуртків, стала лідером серед однолітків, відчула потяг до громадської роботи.

Дієва натура, Ірина першою професією обрала благородну справу виховання дітей. Закінчивши Дніпропетровське педагогічне училище, вона працювала вихователькою в дитячому садочку і зовсім не дивно, що діти прагнули опинитися саме у її групі. Творчий підхід, володіння всіма навичками та методиками професії, душевне ставлення до кожної дитини, ініціатива та новаторство виокремлювали ще зовсім молоду дівчину серед педагогічного колективу.

Попри всі схвальні відгуки й очевидний успіх у професії, дівчина мріяла розширювати власні горизонти і вступила на денне відділення Харківського інституту культури, обравши, так би мовити, спадкову професію – бібліотекаря. Роки навчання запам'яталися нашій героїні цікавими лекціями і не менш цікавою громадською роботою. Очільник інститутського педзагону, профорг групи, учасник агітаційної бригади – її вистачало на все.

Роки навчання пролетіли, як один день, і наша героїня повернулася до рідного міста. На дівчину чекала Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека. Покликанням Ірини відразу стала бібліографія. Довідково-бібліографічний відділ поповнився кваліфікованим спеціалістом та ініціативною молодою співробітницею. Ірина відразу увійшла до складу профспілкового комітету бібліотеки, відгукувалася на всі ініціативи, навчалася практичної складової професії. Велику підтримку на цьому шляху їй надали завідувачка довідково-бібліографічного відділу Лариса Іванівна Загайна, корифей бібліографічної справи Світлана Григорівна Карнаух і провідний бібліограф Євген Дмитрович Прудченко.

Після невеликої перерви на приємні події – створення сім'ї та народження доньки Маринки, Ірина Вікторівна повернулася до рідного відділу, й у 1994 році очолила довідково-бібліографічний відділ. Розпочалася нова сторінка у житті та професії. До всього цього додалася громадська діяльність – наша героїня очолила профспілкову організацію ДОУНБ, а згодом увійшла й до президії обкому працівників культури. Все це співпало зі значними перетвореннями у суспільно-політичному житті країни. Стрімкий розвиток суспільства вимагав адекватної реакції, й уся енергія та набутий досвід стали у нагоді Ірині Вікторівні. Початок комп’ютеризації бібліотечних процесів, велика кількість нових періодичних видань, нові цілі й завдання відділу вимагали нових видів діяльності та швидкого просування уперед. Початок нового сторіччя висунув нові вимоги і виклики.

Довідково-бібліографічний відділ було переформатовано. Відокремлено напрямок розпису періодичних видань, змінилася навіть назва – з’явився відділ наукової інформації та бібліографії. Розпочалася епоха соціально-культурних проєктів. Першою ластівкою стало створення на базі відділу Центру правової інформації та Центру європейської інформації. Довелося чим скоріше набувати нового досвіду: пошук шляхів реалізації поставлених завдань, співпраця із громадськими та державними організаціями, укладення договорів про співпрацю з євроклубами навчальних закладів усіх рівнів, організація диспутів, флешмобів тощо. Все це стало підґрунтям для наступного кроку – плідної проєктної діяльності. Протягом більш ніж двадцяти років відділ працював із Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області. Стараннями Ірини Вікторівни забезпечувалися зустрічі з кваліфікованими юристами, під час яких мешканці міста отримували безкоштовні юридичні консультації, учнівська та студентська молодь брала участь у правових уроках, бесідах, круглих столах, юридичних всеобучах. Безліч проєктів – просвітницьких, інформаційних, профорієнтаційних, навчальних було реалізовано у відділі наукової інформації та бібліографії.

Інформаційні виклики сучасності – велике різноманіття джерел і можливостей їхнього пошуку та використання. Усередині цих процесів і перебуває бібліограф, який має всі можливості керувати цим процесом і допомагати всім, хто потребує бібліографічних консультацій.

Завдяки ініціативі Ірини Вікторівни протягом семи років у бібліотеці функціонував просвітницький проєкт «Культура академічної доброчесності: можливості ДОУНБ і вимоги ВНЗ». Він поєднав сервісні можливості ДОУНБ і освітні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського університету митної справи і фінансів, Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровської медичної академії МОЗ України. Студенти отримали кваліфіковані консультації бібліографів із використання всіх можливостей ДОУНБ і навичок пошуку релевантної інформації у мережі «Інтернет», досвіду використання державної бібліографії, методики складання бібліографічних списків та практики оформлення залікових робіт, основ академічного цитування та посилання... Результат багаторічної діяльності – сотні студентів, які стали користувачами ДОУНБ, десятки видань, переданих викладачами до фонду бібліотеки, подяки за плідну співпрацю вишів з ДОУНБ.

Тривала взаємодія бібліотеки з Дніпровською академією неперервної освіти – показник організаторських здібностей Ірини Вікторівни. Спільна робота надала можливість створити проєкт «Освітянські студії» для педагогів області. Було укладено договір про інформаційну співпрацю, у межах якого освітяни області декілька років поспіль отримують інформацію про можливості обласної бібліотеки та матеріали, створені бібліографами ДОУНБ на допомогу кропіткій праці навчання та виховання майбутнього української нації.

Із радістю та задоволенням згадує Ірина Вікторівна дванадцять років роботи головою профспілкового комітету ДОУНБ. Чого тільки не було за цей час: укладання першого колективного Договору бібліотеки, створення Положення про ветерана бібліотеки, організація відпочинку – Днів здоров’я, великих святкових вечорів, костюмованих заходів. Все це згуртовувало колектив і додавало настрою та наснаги працювати. У тандемі з адміністрацією ДОУНБ створювався професійно комфортний мікроклімат праці та відпочинку одного із провідних закладів культури області.

Творча й енергійна вдача Ірини Вікторівни вдало поєднує власні уподобання і захоплення та професійне коло. Багаторічне захоплення створенням квіткових композицій та юнацькі мрії про професію флориста трансформувалися у новий напрямок діяльності, співзвучний сучасним вимогам до просування читання – книжкові інсталяції. Креативний напрямок, втілений Іриною Вікторівною зі смаком і знанням справи був схвально прийнятий і читачами, і колегами, і навіть отримав широкий розголос у засобах масової інформації. За останні роки таких інсталяцій набралося чимало, вони стали підґрунтям створення цікавої презентації, використовуються як особистий досвід для курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів області. 

Усі гарні справи нашої героїні мали гідну нагороду. Неодноразово Ірину Вікторівну відзначено почесними грамотами адміністрації ДОУНБ, обласної державної адміністрації, голови обласної ради, управління культури, центрального комітету профспілки працівників культури та почесною відзнакою Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури».

Весь цей шлях неможливий без підтримки міцної родини. Ірина Вікторівна дбайлива донька, щаслива дружина і матуся і, як летить час, бабуся чудових онучки та онука!

Минають роки, але головне відчуття нашої героїні – закоханість у життя лишається незмінним.

Ірина Вікторівна не зупиняється на досягнутому, продовжує плідну працю, очолює відділ наукової інформації та бібліографії ДОУНБ, і, як завжди, має безліч креативних ідей, далекоглядних намірів, гарних задумок і знає шляхи їхньої реалізації.