Художник і книга

У грудні 2020 року виповнюється 85 років від дня народження відомого дніпровського художника, графіка, заслуженого діяча культури України, члена Національної спілки художників України, члена Спілки журналістів, педагога Василя Івановича Хвороста (1936–2014).

Родом Василь Іванович з Ростовської області (РФ). Ще навчаючись у Ростовському художньому училищі, вступив до Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства), педагог – В. Овчинников. Після закінчення навчання в 1967 р. за розподіленням викладав у художній школі м. Вільногірська на Дніпропетровщині.

А 1969-му був запрошений на посаду художнього редактора республіканського видавництва «Промінь» (згодом «Січ»). Саме з тих часів більша частина його творчості була присвячена книжковій графіці, популяризації книги. Як автор оформлення видань він нагороджений багатьма дипломами та преміями, зокрема, за книги: «Чолом тобі, Славутичу» (Промінь, 1982), «Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького» А.О. Скальковського (Січ, 1994), «Шевченкіана в екслібрисі» (Січ, 1993), «Ув’язнені пісні України» (Поліграфіст, 1998).

Загалом художник оформив та ілюстрував понад 400 видань. Працюючи над оформленням книг, переважно українських авторів, Василь Іванович створив цілу галерею портретів письменників: Т.Г. Шевченка, Д.І. Яворницького, І.Ф. Драча, наших земляків – Наталки Нікуліної, Григорія Бідняка, Віктора Веретєннікова та інших.

За свідченнями колег художника, головною справою його життя став особливий вид графічного мистецтва – екслібрис. Екслі́брис (з латини ех libris — «із книжок») — книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка. Витвір мистецтва.

Його книжкові знаки оригінальні за поданням і різноманітні за тематикою. Серед улюблених – шевченкіана, пушкініана, тема війни і пам’яті про неї. Мистецтвознавці зазначають, що Василь Хворост одним із перших серед дніпровських художників звернувся до графічної інтерпретації мотивів петриківського розпису. З’явилась «ціла низка екслібрисів такого плану (Віри Демидової, Федора Панка, Петра Магра), яка показала плідність обраного шляху». До слова, серед трьох українських графіків, майстрів книжкового знаку, що увійшли до 18-го тому європейської енциклопедії екслібриса, яка видається в Португалії, є і Василь Хворост.

Художник сам охоче працював над книжковими мініатюрами, збирав колекцію робіт колег, популяризував їх. Василь Хворост був одним із ініціаторів і засновників і понад 30 років (1978–2014) очолював нині відомий на всю Україну Клуб екслібрису «Кобзар» у нашому місті. До об’єднання увійшли художники – майстри цього графічного мистецтва та щирі шанувальники творчості Т.Г. Шевченка. Клуб діє до сьогодні й відіграє значну роль у популяризації поетичної та художньої спадщини поета.

На одному з видань, яке побачило світ завдяки клопотанням і праці художника Хвороста, хочеться зупинитись окремо. Василь Іванович ініціював і упорядкував унікальний альбом «Шевченкіана в екслібрисі», який було видано 1993 року у видавництві «Січ» українською, англійською, німецькою та французькою мовами.

Альбом зібрав понад 250 робіт 73 художників із різних країн, які представили не лише портретну галерею образів Великого Кобзаря та жанрових композицій за його творами, а й прізвища видатних людей, які люблять книгу та шанують творчий геній видатного поета. Це книжкове видання неодноразово презентувало нашу країну далеко за її межами.

Не менше сил віддавав графік роботі над станковими композиціями, застосовуючи декоративні ефекти високого та глибокого друку в серії «Пори року». Чимало творів було присвячено історії й історичним постатям нашого краю: «Місто-трудівник», «Криворізький гігант», «Визволителі» та інші.

Серед станкових творів останніх років фахівці відзначили серію ліноритів «Гетьмани України» (1999 р.) Роботи Василя Хвороста брали участь у численних вітчизняних і міжнародних виставках. З успіхом художник експонував свої персональні виставки не лише в Україні, а й в Литві, Німеччині, Росії. Його творчі доробки зберігаються в провідних музеях: Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї книги та друкарства України (м. Київ), Національному історичному музеї Д.І. Яворницького, Художньому музеї та Музеї сучасного мистецтва (м. Дніпро), Художньо-меморіальному музеї О. Осьмьоркіна (м. Кропивницький), у приватних галереях України та за кордоном.

Своїм досвідом і вмінням художник щиро ділився з молоддю, будучи педагогом і директором Дніпропетровського художнього училища ім. Є. Вучетича у 1980-х роках, розкриваючи перед ними «секрети передусім такої графічної техніки як гравюра».

Запам’ятався Василь Іванович відвідувачам і колективу нашої бібліотеки. Він неодноразово брав участь у засіданнях клубу книголюбів «Літературна вітальня», знайомив зі своїми роботами, презентував книги, цікаво розповідав про мистецтво книжкової графіки, створив і подарував екслібрис, який став візитівкою клубу. 

У нашій книгозбірні зберігаються книги, альбоми, газетно-журнальні публікації про творчість відомого художника, з якими кожний зацікавлений може ознайомитися у відділі мистецтв.

Пізнавайте світ мистецтва з книгою!

провідна бібліотекарка

відділу мистецтв ДОУНБ