Початок телеепохи у Дніпрі

Цього року виповнюється 65 років телебаченню Дніпра. 30 квітня 1958 року відбулась перша передача Дніпропетровського телецентру.

Рішення про будівництво телевізійного осередку у Дніпропетровську ухвалила міська рада у грудні 1955 року. Для будівництва комплексу було обрано територію, яка ще в 1930-ті роки вважалася південною околицею міста. Тоді тут розташовувався міський розплідник дерев. Головний аргумент до розташування у цьому місці телецентру – височина, що панує над історичним центром міста.

Телецентр облаштували на вулиці Льва Толстого. Ці квартали були засновані в 1910–1915 роках, перед революцією, і вважалися останніми кварталами старого Катеринослава. Перша назва вулиці – Куріннá, потім вона називалася ім’ям письменника. Будівництво телецентру дало вулиці нову назву – Телевізійна.

Телецентр почали будувати 1956, у 1958 році закінчили. Тоді ж встановили і дніпропетровську телевежу, яка до цієї пори височить над нагірною частиною міста. Її чудово видно за десятки кілометрів. 

30 квітня о 17:00 відбулася перша передача. Фахівці-історики і старожили міста згадують, що спочатку на екрані телевізорів з'явилася заставка «Показує Дніпропетровськ» (телевізори були на той час у квартирах поодиноких мешканців). Слово взяв тодішній керівник міста – голова міськвиконкому Микола Гавриленко. Він привітав телеглядачів із визначною подією – початком регулярної трансляції телепрограм. «Історія зберегла імена тих, хто брав участь та готував першу передачу. Ось їхні імена: директор телестудії М.Т. Горяний, звукорежисер Микола Дібрівний, телеоператор Леонід Плещенко, режисер із Харківської телестудії (прізвище не встановлено), перший диктор Наталія Нікітіна, асистент режисера Станіслав Пацюченко, помічник режисера Євгенія Северіна, працівник адмінгрупи Юхим Уманський, кіномеханік Володимир Демченко. За пультом апаратної знаходилися інженери та техніки В.М. Візун, Ю.П. Сальников, В.Д. Карт, Л.В. Дуднікова, а передавачами керував інженер І.І. Живило» (за дослідженнями дніпровського історика і краєзнавця М. Кавуна).

Передачі дніпропетровського телецентру спочатку приймалися в радіусі 60–80 кілометрів. Охоплювали вони лише вечірній ефір і транслювалися лише кілька годин. Однак, невдовзі відбувся стрімкий розвиток телебачення. Зростає охоплення населення телемовленням, містяни активно купують телевізори.

На місцевому телеканалі з’являються інформаційні випуски «Новини дня», в подальшому – «Дніпровські новини». У липні 1958 року маленькі глядачі подивилися першу передачу для дітей, а дорослі мали можливість переглянути перший концерт мистецької самодіяльності. Виступав творчий колектив Будинку культури тресту №17, який споруджував телецентр. Концертну програму вів співробітник багатотиражної газети тресту В.Д. Каневський, який згодом довгі роки очолював музичну редакцію студії. Також цього року у програмі місцевого телебачення з’являються ретрансляції театральних вистав.

Спливали роки, але до кінця 80-х Дніпропетровська студія телебачення залишалася єдиним телемовником у нашому місті. Зі змінами у суспільстві та із затвердження ринкових відносин змінилася структура телебачення країни, з'явилася ціла мережа нових ТВ-каналів і «центрів впливу» на них. «Стара» студія збереглася, але неодноразово зазнавала реорганізацій. У «нульові» роки це був «Дніпропетровський Державний», згодом на базі телецентру виник «51 канал», потім «UA: Дніпро». Наразі з травня 2022 року – «Суспільне Дніпро».

Більше дізнатись про історію створення і розвиток телебачення у місті й області можна з книжкових і газетно-журнальних публікацій, які зберігаються у фонді нашої бібліотеки. Запрошуємо!

Світлана Пономаренко, провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ