Вшануємо народну пісню

Народні пісні – це дивовижний скарб українського народу, найбагатший пласт музичної культури країни. Значення пісень важко переоцінити: вони допомагають краще пізнати духовний світ нашого народу, навчають розуміти і любити національне мистецтво, а ще дарують глибоке емоційне піднесення. Українські народні пісні зачаровують своєю мелодійністю, ніжністю, різноманітністю жанрів і сюжетів. В ЮНЕСКО зібрали фонотеку народних пісень країн усього світу, в якій фонд України складає 15,5 тисяч пісень. Та, за твердженнями вітчизняних фольклористів, їхня кількість значно більша – півмільйона, а опубліковано лише 10 відсотків із колекції.

Відомо, що первісно складали пісні окремі талановиті люди. Поширюючись, тексти доповнювались, змінювалися, передавались наступним поколінням. Ім’я ж першого автора часто забувалось. Автор цікавої книжки «Одна на цілий світ» відомий український поет Володимир Капустін (фото) провів багаторічне дослідження і розшукав творців найулюбленіших у народі пісень: «А льон цвіте», «Дивлюсь я на небо», «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Стоїть гора високая», «Червоні маки» та інших.

Перша глава присвячена Семену Зіновійовичу Климовському і його відомому творінню «Їхав козак за Дунай». Постать українського козака-віршувальника була майже легендарною і романтичною, його знали й поважали у літературному товаристві XVIII століття. Саме про нього йшлося у комедії А. Шаховського «Козак-віршотворець». 1801 року вийшов біографічний словник «Пантеон російських авторів», де вперше названо автора цієї пісні. Твір полюбився одразу всім: і козакам і цивільним мешканцям. Похідна пісня-марш бадьорила і вселяла надію на успіх у ратній справі. В основу сюжету покладені події з реального життя, де поряд йдуть кохання і розлука, війна і мир.

Їхав козак за Дунай,

Сказав: «Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй!»….

«Білих ручок не ламай,

Ясних очок не стирай,

Мене з війни зі славою

К собі ожидай!»….

Напевне, з тих часів, пісня не могла зберегтися у первісному варіанті, але до цієї пори вона зостається однією з популярніших серед українців, та навіть набула світової слави. Пісня зацікавила не лише людей залюблених у спів, а й фахових музикантів. «Відомий німецький композитор Людвиг ван Бетховен використав обробку пісні «Їхав козак за Дунай» у творі для голосу, віолончелі, скрипки, фортепіано. Іншого разу подав її у варіаціях.

Варіації на тему цієї пісні написав також німецький композитор – основоположник німецької романтичної опери Карл-Марія Вебер, мелодію переклав для арфи французький музикант Моріс Дальвімор.

На неї одну з найдавніших варіацій створив італійський композитор Т. Граєтта. Пісня увійшла у фольклор угорського й болгарського народів. Вона стала популярною у США, Канаді, Великій Британії та інших країнах світу».

Цю і багато інших книг з пісенної творчості ви можете знайти у відділі документів з питань мистецтва обласної наукової бібліотеки.

Пізнавайте світ мистецтва з книгою!

Світлана Пономаренко