Інформаційна грамотність громадян

 
 

Пушкарьова Т. О., Мельник О. М. Електронна освіта і її розвиток в Україні // Комп’ютер в школі та сім’ї – 2013 - № 3 – С. 16-17

Розглядається питання електронну освіту не як заміну традиційної, а як додаткову, спрямовану на здобуття поглиблених знань і як майбутнє професійне вдосконалення або перекваліфікацію. Саме тому e-learning, як систему навчання з використанням ІКТ, слід раціонально інтегрувати в сучасну освіту, залишаючи поряд з новітніми і традиційні засоби навчання.

 
 

Кудлай, В'ячеслав Олегович  (кандидат наук із соціальних комунікацій; старший викладач). Цифрова грамотність особистості в контексті розвитку інформаційного суспільства  // Вісник Маріупольського державного  університету. Сер., Філософія, культурологія, соціологія. - 2015. - Том Вип., N 10. - С. 97-104

Проаналізована проблема формування цифрової грамотності особистості в умовах використання засобів обчислювальної, організаційної техніки й нових інформаційних технологій сучасного суспільства. Знання про основи використання нових технологій роботи з інформацією розуміються як головний аспект цифрової грамотності

 
 

Запорожець, Т. В. (кандидат державного управління; докторант кафедри інформаційної політики та цифрових технологій). Поглиблення цифрових компетенцій громадян як умова забезпечення їх готовності до використання цифрових можливостей // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2020. - № 4. - С. 97-102

Здійснено аналіз стану цифрових компетенцій громадян та вироблено пропозиції щодо забезпечення їх готовності до використання сучасних цифрових можливостей. Обгрунтовано, що нові технології докорінно змінюють бізнес та державно-управлінські процеси, а сучасні інформаційні системи та цифрові платформи є базисом у розвитку нових глобальних ринків, основною характеристикою яких стає перехід від лінійних технологічних ланцюжків до багатосторонніх партнерств на основі нових принципів міжнародного розподілу праці і мережевої економіки. Використання цих технологій відкриває нові можливості для економічного процвітання, соціальної інтеграції та екологічної стійкості, мобілізує людський капітал, здійснює цифрову трансформацію усіх сфер публічного управління та спонукає поглиблювати цифрові компетенції громадян, створюючи передумови для розвитку інтелектуального суспільства.

 
 

Прав, Р. Ю. (аспірант). Інноваційні методи реалізації державної політики протидії зовнішнім інформаційним загрозам // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2019. - № 16. - С. 113-118 

Присвячено проблематиці дослідження інноваційних методів реалізації політики владних структур щодо протидії зовнішнім інформаційним загрозам. Дослідженю питання сучасних інформаційних загроз та інформаційної безпеки України на сучасному етапі в рамках реалізації пріоритетних завдань державної політики забезпечення інформаційної безпеки. Виявлено особливості механізму протидії інформаційним загрозам зовнішніх джерел для забезпечення інформаційної безпеки України, наведено основні сучасні методи блокування деструктивних та стимулювання перспективних властивостей, процесів та явищ інформаційної безпеки України. Наведено методи протидії держави зовнішнім інформаційним загрозам. Наведено оперативні методи протидії зовнішнім інформаційним загрозам: 1) постійний та системний контроль вітчизняного інформаційного простору; 2) введення обмежень розмірів інформаційного простору для тих категорій населення та соціальних груп, які є найбільш вразливими до тієї чи іншої інформаційної загрози; 3) посилення авторитету та впливу власних владних структур; 4) вдалі заходи власної інформаційної політики; 5) забезпечення

 
 

Котух, Є. В. (кандидат технічних наук; доцент кафедри кібербезпеки та інформаційних технологій). Електронне урядування як нова парадигма публічного управління // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2020. - № 3. - С. 122-127

Сконцентровано увагу на електронне врядування як на нову парадигму публічного управління, оскільки електронне врядування не лише кардинально змінює і переосмислює взаємодію між органами влади та іншими суспільними стейкхолдерами, а й запроваджує новий спосіб координації, планування, формулювання та реалізації рішень і дій у публічному управлінні. Доведено, що оскільки електронне врядування представляє нові виклики довірі громадян до органів влади, тому необхідно забезпечити безпеку цифрових транзакцій та комунікацій; конфіденційність повинна бути захищена, а громадяни повинні мати можливість контролювати особисті дані та того, хто має доступ до них. Саме це дає підстави стверджувати, що кібербезпека є суспільним благом.

 
 

Гриценко, Андрій (аспірант Бердянського ДПУ; заступник директора Слоутської НВК Сумської області). Формування інформаційної компетентності: аналіз теоретичного поняття // Історія в школі : науково-методичний журнал для вчителів. - 2013. - № 7-8. - С. 12-16. - Библиогр.: с. 15-16. 

Інформаційна компетентність як інтегративне утворення особистості, яке віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку відомостей та ефективної роботи з ними у всіх їх формах та представленнях- як в традиційній, друкованій формі, так і в електронній формі.

 
 

Олешко, А. А. (доктор економічних наук; професор; професор кафедри менеджменту). Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2019. - № 16. - С. 16-

Досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський розвиток. Проаналізовано процеси поширення інформаційно-комунікаційних технологій в соціально-економічному середовищі. Визначено напрями активізації позитивного впливу процесів цифровізації на розвиток людського капіталу. Результати дослідження полягають в узагальненні основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та визначенні ключових напрямів можливих сфер зайнятості населення під впливом структурних змін, спричинених цифровою революцією, забезпечення цифрової освіти населення. З'ясовано, що в Україні є необхідним коригування державної політики у галузі освіти та підготовки професійних кадрів для цифрового суспільства. Це передбачає впровадження сучасних форм підготовки професіоналів нового покоління, формування та поширення цифрової грамотності серед населення, запровадження дієвих систем підвищення кваліфікації та перекваліфікації персоналу, підготовки викладачів та формування цифрових навичок.

 
 

Петровський, Олександр Михайлович (асистент кафедри правових природоохоронних дисциплін). Проблеми боротьби з кіберзлочинністю: міжнародний досвід та українські реалії // Молодий вчений. Спецвипуск : науковий журнал. - 2019. - № 12/1. - С. 55-59

Проведено дослідження у сфері боротьби з кіберзлочинами в ЄС і США, виділено позитивні сторони, які було б доцільно запровадити в Україні. Проаналізовано проблеми, що виникають в області  боротьби з комп'ютерними злочинами в Україні і надано пропозиції шляхів їх вирішення.

 
 

Яковлєв, Павло Олександрович (кандидат юридичних наук; докторант Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). Форми державного регулювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки України // Підприємництво, господарство і право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2020 . - № 4. - С. 197-201. - Бібліогр. в кінці ст. 

Розкрито зміст і запропоновано класифікацію правових форм державного регулювання забезпечення інформаційної безпеки України. Запропоновано правові форми нормативних і індивідуальних актів з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки й учинення інших юридично значущих дій, які пов’язані з інформаційними відносинами. Наведено характеристику кожної з форм. Акцентовано увагу на тому, що серед можливих заходів юридичного впливу на сферу забезпечення інформаційної безпеки адміністративна відповідальність посідає одне з головних місць поряд з відповідальністю кримінальною, оскільки охоплює доволі значний обсяг суспільних відносин в інформаційній сфері. 

 
 

Черниш, Роман Федорович (кандидат юридичнихї наук; доцент Житомирського національного агроекологічного університету). Фейк як один із інструментів негативного впливу на національну безпеку України в умовах ведення гібридної війни // Часопис Київського університету права. - 2019/1. - № 2. - С. 109-114

Про негативний вплив фейку в умовах сьогодення, з розвитком інформаційних технологій, як  інструмент ведення гібридної війни. Про труднощі, щоб відрізнити фейкову інформацію від об'єктивної пересічному користувачу. В окремих випадках зазначене призводить до формування у громадян антиукраїнських поглядів. Зважаючи на викладене, досить важливою є діяльність, спрямована на розробку дієвих не лише технічних, а й правових способів протидії вказаному негативному явищу. Першочергові кроки у зазначеному напрямі повинні полягати у законодавчому закріпленні поняття «фейк», його ознак та класифікації.

 
 

Павлишин, З. Я. (здобувач; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; керівник). Реформа системи впровадження сучасних технологій інформаційного забезпечення державного управління // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2019. - № 2. - С. 149-154

Присвячено впровадженню та освоєнню новітніх технологій для оптимізації та модернізації роботи державного уряду. Інтенсивний розвиток суспільства, необхідність обробки та зберігання персональних даних населення призводять до реформ з метою поліпшення роботи органів державної влади. Світовий досвід впровадження та розвитку інформаційних технологій є свідченням того, що така зміна в роботі уряду забезпечує нові можливості в його діяльності. І без реформ не обійтися. Для цього необхідно провести ряд операцій та запровадити нові структури та галузі, які дозволять забезпечити державні органи сучасними інформаційними технологіями. Для України, як для сучасної та розвиненої Європейської країни, впровадження інновацій забезпечить переваги у багатьох сферах діяльності уряду. Здатність використовувати новітні електронні технології дає великі можливості для суспільства для оптимізації виконання робіт, у спрощенні надання документів, оплаті платежів і т. д.  

 
 

Гуйван, Оксана Петрівна (здобувач кафедри цивільного права і процесу Харківського національного університету внутрішніх справ). 
Охорона персональних даних як потреба демократичного суспільства // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. До 2001 г. виходив російською мовою. - 2018. - № 4. - С. 34-40

Досліджено питання охорони і правового захисту персональних даних особи як невід’ємного елемента її нематеріальних прав і свобод. Дані про особу, особливо конфіденційного характеру, мають оброблятися та поширюватися виключно за її згодою. Зроблено висновок, що таке правило має закріпитися у законодавстві та судовій практиці та діяти незалежно від того, в яких галузевих відносинах перебувають володілець бази даних та суб’єкт цих даних. 

 
 

Маммадрзапі, Шахін Сабір (аспірант; викладач Бакинського державного університету; м.Баку; Азербайджан). Розкута свобода в кіберпросторі : нова небезпека для прав дітей // Часопис Київського університету права. - 2020. - № 1. - С. 391-395. - Стаття англійською мовою. - Бібліогр. в кінці ст. 

Розглянуто шкоду кіберпростору стосовно цифрових прав дітей в Інтернеті і надає висновки для кращої протидії цифровим порушенням. Цифрові порушення прав дитини існують у різних формах. Хоча такі порушення є реальністю нинішнього життя, дотепер немає єдиної і добре розробленої системи рішень для обмеження свободи у кіберпросторі. Зростання ролі Інтернету та інших інструментів цифрової комунікації в житті дітей не потребує доказів, але водночас викликає серйозні запитання. Тобто Інтернет не завжди відіграє позитивну роль у розвитку дітей. Занадто велика цифрова свобода може зробити хакера із старанного учня. Звичайно, щоб стати професіоналом цифрових технологій, потрібно мати великий досвід і талант, і Інтернет не винен у тому, що хтось із дітей хоче додати маленькі «цифрові пригоди» у свою щоденну рутину. Але реальність залишається такою ж: якщо ми не хочемо, щоб наші діти потрапляли під інформаційну маніпуляцію інтернет-бізнесменів або ставали жертвами порушень прав людини в області цифрових технологій, нам необхідно переглянути саме значення цифрової свободи. Кіберпростір відкриває нові межі для розваг, освіти, культурного й морального розвитку дітей. Однак можливі труднощі виникають, коли йдеться про права дитини. Цифрові права дітей значно складніші й багатогранніші. Небагато норм міжнародного права можна знайти для регулювання кіберпростору та цифрових прав дітей у цьому новому середовищі. Зміст та обсяг цифрових прав дітей ще не визначено. Таким чином, системні механізми міжнародного й національного кіберпростору, що стосуються прав дитини, повинні створюватися на основі державного контролю. У цілому Інтернет є позитивним елементом розвитку та освіти дітей, однак важливо не піддаватися маніпулюванню інформацією й домогтися успіху в правовому захисті кіберпростору. Обговорюючи права дітей в Інтернет-просторі, слід зазначити, що сучасний Інтернет-простір - це не просто місце для комп’ютерів або ноутбуків. Тепер мережа Інтернет і пристрої, підключені до неї, значно відрізняються. Сучасний Інтернет-простір — це багатофункціональне середовище, що передає, одержує й поширює цифрову інформацію. Він містить обчислювальні машини, вимірювальні пристрої тощо. Використання усіх цих пристроїв та технологій в основному засновано на економічних інтересах і служить матеріальному доходу. Проте намір використовувати Інтернет-простір більш ефективно в юридичному плані слабкий.