Згадуючи імена пращурів і справи їх

Родословная книга князей и дворян российских и выезжих 
 

В колекції стародруків сектору рідкісних і цінних документів велику цінність має книга «Родословная книга князей и дворян российских и выезжих». – М., 1787 р.
Вона була видана в друкарні Московського університету славетним книговидавцем, письменником, журналістом, просвітителем М. І. Новіковим.
У зверненні «До читача» видавець визнав доцільним повідомити, що при складанні книги він використав як давні списки, так і нові, найвірніші, які передав йому Дійсний Статський радник Федір Іванович Міллер (ГерардФридріх Міллер). Тому в «Родословнойкниге …» є відомості, зібрані за царя ФеодораОлексієвичав XVII ст. і доповнені пізніше.
Прізвища, від яких родовідні списки складені, розміщені за алфавітом, надані також відомості про походження родів та розташування 930-х родоводів.

Российская родословная книга 
 

Багато фактичного матеріалу вміщує книга  «Российская родословная книга», видана князем Петром Долгоруковим у 1857 р. в друкарні ІІІ-го відділення Й. І. В. канцелярії.
Нажаль у фонді сектору є тільки 4-а частина цієї книги, яка складається з 5, 6,  і 7-ї глав.
У 5-ій главі розглядаються прізвища, які ведуть своє походження від Рюрика.
6-а глава присвячена дворянам, занесеним до «Бархатной книги», а також дається опис родоводу О. С. Пушкіна, починаючи з 7-го коліна та герба.
7-а глава розглядає прізвища дворян, які існували в Росії до 1600 року.

Начертание гербоведения 
 

В 1805 році в Санкт-Петербурзі в Імператорській друкарні вийшла книга відомого німецького історика Іоганна Христофора Гаттерера «Начертание гербоведения». Гаттерер І. Х. був професором Гетингського університету, викладав хронологію, географію, історію, дипломатику, гербознавство та ін. науки.
Книга складається з XІV глав, в яких автор послідовно і докладно викладає і роз’яснює уявлення про герби, гербознавство, про будову та елементи гербів, ділення, фігури та значення зображень на гербах, іконологічний опис емблем та ін.

Корені та парості 
 

Корені та парості: український генеалогікон / Упоряд. тексту та іл., автор вступ. ст. та приміт. В. Шевчук. – К.: Либідь, 2008. – 472 с.
В книзі зібрані пам’ятки української біографічної літератури XI–XVIІІ ст. Тексти,віднайдені в невідомих або малодоступних виданнях, подаються в перекладах сучасною мовою. Із першоджерел постає історія родів Острозьких, Копистенських, Мовчанів, Горленків та ін. Для Вас, сучасних читачів, будуть відкриттям родинні хроніки, автобіографічні оповіді, генеалогічні оповідання у коментарях історика і літературознавця

Генеалогия Украины 
 

В книзі О. М. Нарбута Генеалогия Украины. – М., 1996 р. подаються відомості з основ генеалогії України, історії України і сусідніх країн: Росії, Білорусі, Литви, Польщі, Угорщини, короткі біографії осіб правлячих династій та родовідні таблиці. В книзі є також багато довідкового матеріалу про герби,  методику складання родоводів, імена київських митрополитів та ін.
До книги додається бібліографія.

Дворянские роды Российской империи 
 

З 1993 р. у санкт-петербурзькому видавництві «Лінкомвест» почали виходить друком книги під назвою «Дворянские роды Российской империи».
Це зібрання унікальних матеріалів про найбільш відомі дворянські роди Російської імперії, нащадки яких й досі мешкають в багатьох країнах світу.
Крім загальної історії родів у виданні є зображення гербів, їх опис, портрети і біографії відомих і видатних представників дворянських родів. Значну частину документів та ілюстрацій опубліковано вперше.

У фонді секторі рідкісних і цінних документів є тільки 3 перших томи:
І. Князівські роди. Рюриковичі. Всього 51 рід.
ІІ. Князівські роди. Гедіміновичі, Багратіди, інші грузинські, польські, литовські, татарські та ін., майже 180 родів.
ІІІ. Князівські роди іноземні, які були прийняті до російського підданства.
Документальність викладу, великий ілюстративний матеріал, безліч наукових архівних, мемуарних, біографічних, довідкових  і бібліографічних та ін. джерел зробили ці книги дуже цінними і корисними науковцям, дослідникам, працівникам архівів і музеїв, а також всім, хто цікавиться генеалогією.

Титулованные роды Российской империи 
 

С. В. Любимов належить до плеяди російських генеалогів другої половини XIX – поч. XXст., він автор кількох творів з історії і генеалогії дворянства.
Книга С. В. Любимова «Титулованные роды Российской империи». – М.: Фаир-Пресс, 2004 р. присвячена князівським, графським, баронським родам і вміщує інформацію про 800 дворянських родів Росії, а також відомості про титуловані роди Фінляндського князівства і царства Польського.
В книзі є окремий розділ про роди, які користуються іноземними титулами герцогів, принців, маркізів і баронетів.
До книги додається покажчик родів і бібліографічний список джерел.
Вперше ця книга була видана в 1910 р., автор для її створення  використав дуже цінні джерела з генеалогії російського дворянства.

Историю русского дворянства 
 

У 1886 р. книговидавництво Германа Гоффе в Санкт-Петербурзі видало двотомну «Историю русского дворянства».
Її склав П. М. Пєтров, почесний вільний член Імператорської академії мистецтв і дійсний член Імператорського російського археологічного товариства. Основна мета цього дослідження – з’ясування родових прав князів роду Рюриків, чия спадкоємність тривала 736 років.
Після Рюриковичів Росією управляла династія Романових.
До першої книги увійшли статті про родоводи 339 прізвищ природжених дворян, 32 родовідні таблиці, 150 зображень гербів знатних родів, а також відомості про знатних інородців Росії.
Друга книга присвячена дворянству, якому монархи дарували титули князів і графів, та дворянству без титулів, яке повинно було вписуватись до «Родовідної книги» тієї губернії, де вони мали маєток.
У фонді сектору рідкісних і цінних документів є репринтне відтворення цього двотомника.

Историю русского дворянства 
 

У 1886 р. книговидавництво Германа Гоффе в Санкт-Петербурзі видало двотомну «Историю русского дворянства».
Її склав П. М. Пєтров, почесний вільний член Імператорської академії мистецтв і дійсний член Імператорського російського археологічного товариства. Основна мета цього дослідження – з’ясування родових прав князів роду Рюриків, чия спадкоємність тривала 736 років.
Після Рюриковичів Росією управляла династія Романових.
До першої книги увійшли статті про родоводи 339 прізвищ природжених дворян, 32 родовідні таблиці, 150 зображень гербів знатних родів, а також відомості про знатних інородців Росії.
Друга книга присвячена дворянству, якому монархи дарували титули князів і графів, та дворянству без титулів, яке повинно було вписуватись до «Родовідної книги» тієї губернії, де вони мали маєток.
У фонді сектору рідкісних і цінних документів є репринтне відтворення цього двотомника.

Словаря русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России 
 

В другому томі «Словаря русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России» митрополита Євгена (М.: Универ. тип., 1843), є велика стаття про Г.Ф. Міллера (с. 54 – 89) з бібліографією його творів.
ГерардФридріх Міллер, в Росії Федір Іванович Міллер, в 1725 р. приїхав в Росію з Німеччини, щоб послужити Російській державі, яка в ті часи швидко розвивалась і перетворювалась в міцну країну.
Згодом Г.Ф. Міллер став славетним істориком, історіографом, архівістом, автором славетної «ИсторииСибири», яку безпосередньо вивчав 10 років, видав  «Степенную книгу», написав багато історичних творів, якими вчені користуються і нині.
В секторі рідкісних і цінних документів можна ознайомитись з вибраними творами Г.Ф. Міллера, які не перевидавались з XVIIIст., деякі з них опубліковані вперше.
Для тих, хто цікавиться генеалогією, великий інтерес представляє твір Г.Ф. Міллера «История о дворянах» (Российских), який він написав в 1776 р.

Русская геральдика 
 

В 1855 р. вийшла друком книга О.Б. Лакієра «Русская геральдика», яка одразу ж стала бібліографічною рідкістю. Що таке герб як символ землі і рода, як він формувався, що таке геральдика, історія печаток в Росії та інші питання складають зміст книги. Вона була високо оцінена сучасниками.   О.Б. Лакієр написав ще інші твори з історії Росії та історії права.
Репринтне видання книги 1990 р. в серії «Историко-литературныйархив» має ілюстрації, таблиці, посилання та примітки.

Дворянство в России от начала XVIII века до отмены крепостного права 
 

Вчені-історики добре знають твір відомого історика, професора державного права Імператорського Університету Св. Володимира в Києві    О. Романовича-Славатинського «Дворянство в России от начала XVIII века до отмены крепостного права». – СПб.: Тип. МВД, 1870 р.
В 1-й главі книги автор досліджує історію створення дворянства, розвиток  становості у дворянстві;
2-а глава вміщує матеріал про забов’язання та повинності дворянства, його навчання;
3-а глава присвячена особистим правам, громадянським і військовим, видам покарань, праву земельної власності та ін. майновим правам;
в 4-й главі детально аналізується історія формування кріпацтва, його форми, зміст;
5-а глава досліджує історичний розвиток дворянських громадянств та самоврядування.
Тематично ця книга не належить до творів з генеалогії, але вона містить багато фактичного матеріалу, який стосується прав, обов’язків, взаємовідносин дворян, історії створення дворянських родів, особливостей уведення до дворянства взагалі та Малоросійського шляхетства зокрема.. зустрічаються згадування Катеринославської губернії.

Родословные розписи конца XVII 
 

З великою користю історики і дослідники родоводів зможуть вивчати книгу А.В. Антонова «Родословные розписи конца XVII в.». – М., 1996. 
Вона присвячена вивченню історії  створення і характеристиці складу родовідних розписів кінця XVII ст. – важливішого джерела з історії дворянства Росії XV–XVII ст.
В книзі дві частини, які тісно взаємозв’язані. В першій автор розглядає  деякі питання історії формування родовідного  комплексу. Друга частина є довідковою, вона містить опис – реконструкцію комплексу родовідних розписів з переліком документів.
У книзі є додатки, доповнення, іменний та географічний покажчики.

Малороссийский гербовник 
 

Лукомский В. К., Моздалевский В. Л. Малороссийский гербовник / Рис. Е. Нарбута: Репринт.изд. – К.: Либідь, 1993.
Ця книга була видана у Санкт-Петербурзі в 1914 р. Чернігівським дворянством за участю спеціалістів, які склали геральдичну частину книги та зібрали документи з архіву Чернігівського Дворянського Зібрання, із музею Українських старожитностей В. В. Тарковського, Чернігівської Губернської Ученої  Архівної Комісії та деяких приватних колекцій.
Книгу ілюстровано таблицями зображень гербів, малоросійських і польських, у кінці видання є покажчики малоросійських і польських родів.