Сковорода - не лише український Сократ, він — громадянин світу

1557038кп - хр 

821.161.2’06-94

У 95

Ушкалов, Леонід. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди [Текст] / Л. Ушкалов. – 2-ге вид. – Київ : Дух і літера, 2017. – 363 с.

«Не боячись пересади, можна стверджувати, що на сьогодні Григорій Сковорода постає справжнім символом української духовності», – Леонід Ушкалов.

«Ловитва невловимого птаха: життя Григорія Сковороди» (2017) – одна з найкращих праць доктора філології, професора Леоніда Ушкалова, одного з найвизначніших сковородинознавців, який присвятив цій темі більшу частину свого життя. На основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію одного з найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу Григорія Сковороди (1722–1794). Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя філософа, обрамлені двома окремими сюжетами: «Prelude» й «Finale», покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції.

У 2017 році на Форумі видавців у Львові цю працю визнано книгою року в номінації «Біографія».

1522642кп – хр

84(4УКР)6-44

Е 96

Єшкілєв, Володимир Львович. Усі кути Трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди [Текст] : роман / В. Єшкілєв. – Київ : Академія, 2012. – 248 с. – (Автографи часу). 

Біографічний роман написано за канонами пригодницького твору. В ньому представлено особисте бачення автором європейських подорожей 1750–1753 рр. молодого Григорія Сковороди. Головний герой роману – зовсім юний Григорій, якого вабили мандри, пригоди, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією й Італією, він потрапив у вир карколомних подій, які змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак, ймовірна його причетність до однієї з масонських лож. Автор переконаний, що видиму історію України рухають і невидимі сили.

м1534135кп - хр

821.161.1(477)-311.6

Е 96

Ешкилев, Владимир Львович. Андрогин. Книга странствий Григория Сковороды [Текст] / В. Ешкилев; пер. c укр. Н.М. Дутчак. – Харьков : Фолио, 2014. – 319 с. – (Граффити).

Книга мандрів Григорія Сковороди, присвячена маловідомому та найтаємничішому періоду життя українського філософа. Напружений повний подіями сюжет роману розгортається у п'ятдесяті роки XVIII ст. Молодий Сковорода мандрує Європою, його доля свідомо чи мимоволі переплітається з інтригами політиків, шпигунів, авантюристів та масонських лож. «Нам для того і дається життя, щоб ми дерзали осягнути Бога. Однак ми не вміємо, не встигаємо, не вчимося осягати Його, а потім шкодуємо. Дізнаємося, що насправді могли осягнути, а не спіткали. Це і є пекло».

1091486кп – хр

У2

Д 72

Драч, Іван Федорович. Григорій Сковорода [Текст] : біографічна повість / І.Ф. Драч, С. Б. Кримський, М. В. Попович. – Київ : Молодь, 1984. – 216 с. : фот., ил. – (Уславлені імена : Серія біографічних творів ; вип. 60). 

У книзі розповідається про життя і діяльність Григорія Сковороди – гуманіста, поета, філософа та просвітителя другої половини XVIII століття, в чиїх творах переконливо розглядаються проблеми щастя і спорідненої праці людини. Сковорода мріяв про працю за здібностями, вільну, радісну, одухотворену, натхненну красою природи. Його пісні, байки, притчі, філософські праці пережили свого автора й увійшли до світової скарбниці знань.

«Ухиляйся від зла. Полюби тишу, обійми самотність, дружи з терпеливістю, відкрий своє серце для любові. Гармонія тіла, Душі і Духу веде до вершин пізнання».

1158036кп - хр

У2

Т 46

Тичина, Павло Григорович. Сковорода: [Симфонія] // Тичина П. Г. Зібрання творів у 12-ти томах. Т. 4. – Київ: Наукова думка, 1985. – 591 с.

Справжнім символом нашої духовної культури від давнини до сьогодення Григорій Сковорода стає за часів українського Ренесансу 1920-х років. Саме тоді Павло Тичина починає роботу над грандіозною поемою-симфонією «Сковорода». Жанр твору обраний не випадково: поема, що стоїть на зіткненні різних видів мистецтва, передбачала надзвичайно складну сюжетно-композиційну єдність. За своєю будовою поема-симфонія «Сковорода» цілком вкладається в межі великих музичних творів і складається з чотирьох частин: Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale. «Сковорода» – поема духовних пошуків і драм, велика поетико-драматична панорама, на широчезній площині якої автор прагнув показати цілу епоху, зображену в різноманітних художніх ключах: реалістичному, символічному, гостро гротескному, фантастичному.

692969 - хр

84(4УКР)6-44

Ш 37

Шевчук, Василь Андрійович. Предтеча [Текст] : роман / В. А. Шевчук. – Київ : Дніпро, 1982. – 471 с.

Василь Шевчук – автор цілої низки художньо-біографічних творів, перший з яких, роман «Предтеча», присвячено постаті відомого українського мислителя XVIII століття, поета та просвітителя Григорія Сковороди. Предтечею правди та волі називає його автор, змальовуючи образ свого героя як оригінальну самобутню особистість. Назва роману є символічною, вона красномовно вказує на головну тему твору. Своєю творчістю поет і філософ підсумував найвищі досягнення давнього українського письменства, підготувавши основу для розвитку нової української літератури. Роман має своєрідну хронологічну побудову: він складається з дванадцяти розділів – сітей, кожна з якої присвячена певному періоду життя філософа, непохитного поборника свободи, освіти, способу життя «за покликанням», і знаменує собою певну віху, впродовж якої він одержує чергову перемогу над умовностями світу задля реалізації своєї мрії.

622530 - хр

У2

Ш 37

Шевчук, Василь Андрійович. Григорій Сковорода [Текст] : роман / В. А. Шевчук ; худож. А. П. Крвавич. – Київ : Радянський письменник, 1969. – 320 с.

Авторові роману вдалося створити портрет мудрої та дивної людини, мандрівного філософа, чиє вчення про любов, свободу і життя залишається актуальним і сьогодні. Усім своїм життям Сковорода доводив, що ні матеріальні блага, ні високі титули не спроможні принести щастя, яке «всередині тебе», яке досягається через розкриття божественної суті людини, виявлення таланту, закладеного Богом, працю за покликанням: «бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе». Згідно з думкою філософа, праця є життєвим призначенням і джерелом наснаги кожної людини. Своєрідним підсумком незвичайного життя мандрівного поета та філософа, присвяченого пошуку істини, добра та зла, стала епітафія, яку митець заповідав зробити на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не впіймав».

1127857кп - хр

У2

Ш 37

Шевчук, Василь Андрійович. Осяяння // Шевчук В. А. Під вічним небом Київ : Молодь, 1985. – С. 69–128.

До трилогії «Під вічним небом» входять психологічні та водночас документально вивірені повісті про Сократа, молодого Григорія Сковороду та Махатму Ганді, об'єднані однією думкою – ідеєю про вічність розуму, братерства, щастя та миру на землі. 

Повість «Осяяння» присвячена українському філософу-містику, богослову, поету, педагогу Григорію Сковороді. Його життя таке ж цікаве, як і його твори: вічний мандрівник і безсрібник, Григорій Сковорода залишив у спадок нащадкам не тільки свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі та навчала того ж інших.

1062222кп – хр

У1

Ш 37

Шевченко, Тарас Григорьевич. Близнецы // Шевченко Т. Г. Повести [Текст]. – Київ : Дніпро, 1983. – С. 223–335.

У повісті Тараса Шевченка «Близнецы» Сковорода згадується як легендарний старець-мандрівник, дивак, що живе на пасіці, працює, співає пісні, а на дозвіллі читає в оригіналі Горація. В сюжетній лінії про двох братів, один із яких жив за законом «сродності», а інший – загинув в «сітях світу», письменник також звертається до сковородинської ідеї людського єства, висвітлюючи образ Сковороди-педагога.

1039707 – хр

Р2

Т 19

Тарковский, Арсений Александрович (1907–1989). Григорий Сковорода [Стихотворение] // Тарковский А. А. Избранное: стихотворения, поэмы, переводы. – Москва: Художественная литература, 1982. – С. 703–718.

«Где целовали степь курганы» [Стихотворение] // Тарковский А. А. Избранное: стихотворения, поэмы, переводы. – Москва: Художественная литература, 1982. – С. 267–268.

Поезія Григорія Сковороди вплинула на літературну творчість поета Арсенія Тарковського, який уперше познайомився з віршами філософа ще в семирічному віці. Чуйна душа поета захоплено відгукується на близькі їй ідеї українського мислителя. В поезії «Где целовали степь курганы», відтворюючи пейзаж і побут Малоросії, Тарковський паралельно з цим звертається до образу мандрівника-філософа, заявляючи: «Я жив, мимоволі наслідуючи Григорія Сковороду...».

У вірші «Григорій Сковорода» (1976) поет накреслив портрет філософа:

Не искал ни жилища, ни пищи,

В ссоре с кривдой и с миром не в мире,

Самый косноязычный и нищий

Изо всех государей Псалтыри…

1309484кп – хр

84(2=Укр)7-4

І-25

Івченко, Михайло Євдокимович. Напоєні дні [Повість] // Івченко М. Є. Робітні сили – Київ: Дніпро, 1990. – С. 310–353.

Серед прозових творів, які увійшли до книги, повість «Напоєні дні» присвячена українському мандрівному мислителю Григорію Сковороді. Автор створює його образ цілком в імпресіоністичній манері. Життєвий шлях мандрівника змальовано на фоні природи, багатої на кольори, на миттєві враження, що відображують стан душі філософа. Епіграфом до повісті обрана 19-та пісня «Саду божественних пісень» Сковороди «Ах ти нудьго, проклята! О докучлива печаль». Саме ці слова визначають головний мотив твору – відчуття дисонансу внутрішнього стану з середовищем. І хоча на вустах Сковороди грає усмішка, це скоріше іронічний посміх над людьми, що не можуть «власну натуру добре загнуздати».

1336025кп - хр

84(2=Укр)6-5

К 52

Клен, Юрій. Сковорода // Клен Ю. Вибране. – Київ: Дніпро, 1991. – С. 54–55.

Юрій Клен розпочинає свій шлях українського поета сонетом «Сковорода». Філософські розмірковування про єдність світобудови гармонійно поєднуються з мотивами любові до мудрості, бажання пізнавати світ і себе в ньому, прагнення гармонії та довершеності:

Піти, піти без цілі і мети...

Вбирати в себе вітер, і простори,

І ліс, і лан, і небо неозоре.

Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!»

Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оці мандрівки дальні і безкраї,

І, може, іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

м1532748кп - хр

84(4УКР)6-44

Ш 89

Штельмах, Марія Леонідівна. Р.S. Григорія Сковороди... [Текст] / М. Л. Штельмах. – Харків : Гімназія, 2013. – 315 с. 

Ніхто не знає, як генії переживають кожну наступну хвилину своєї геніальності. Що вони при цьому відчувають. Як борються, як тікають від своєї самотньої вдачі. У сучасному світі Григорія Сковороду знають здебільшого як геніального дивака-філософа, який ще у ХVIII столітті спромігся віднайти формулу щастя. Але не всім відомо, що сам Григорій Сковорода щасливим не був. Тікаючи від світу, він намагався сховатися у власній філософії та не збожеволіти від усвідомлення своєї місії. А ще він покинув кохану. Зрікся церковних канонів. Залишив дім. Скасував гроші, славу й багатство. І після смерті народився знову в XXI сторіччі – в тілі невдахи-поета, якого звали Сергій…

310181 - хр

Р2

К 31

Каштаньер Александр Григорьевич. Магистр вольной кафедры // Каштаньер А. Г. Имена на мраморе. – Харьков: Харьковское областное издательство, 1957. – С. 3–21.

Збірник оповідань «Имена на мраморе» присвячено видатним харків'янам – Рєпіну, Самокишу, Сковороді, Мечникову, Бекетову, Воробйову та іншим.

В оповіданні «Магистр вольной кафедры» зображено постать поета та мандрівного філософа Григорія Сковороди, чиє життя завжди було овіяне таємницями, домислами, вигадками, який ще за життя став легендою.

1292028кп - хр

84(2=Укр)

К 90

Куліш, Пантелеймон Олександрович. Грицько Сковорода [Поема] // Куліш П. О. Твори в 2-х томах. Т. 1. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 594–599.

На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як прозаїк і поет, який усе своє життя присвятив боротьбі за національну ідею, своє призначення вбачав у тому, щоб розбудити національну та державотворчу свідомість народу. Він багато зробив для духовного відродження українців, трагедію яких бачив у втраті ними історичної пам’яті. До збірки поетичних творів українського письменника увійшла поема «Грицько Сковорода», присвячена народному філософу XVIII ст., з діяльності якого, на думку автора, «воскресіння... народу почалось».

1459420кп - хр

84(4УКР)6-5

Р 50

Рильський, Максим Тадейович. Слово про рідну матір [Текст] / М. Т. Рильский. Вибрані твори у 2-х томах. Т. 1. – Київ: Українська енциклопедія, 2005. -  С. 269–271.

Поема-ораторія Максима Рильського «Слово про рідну матір» (1942) – масштабне, панорамне полотно тисячолітньої історії України. Ніби живу бачимо Вітчизну-матір, її великих синів і дочок, чуємо її слово-пісню. В уяві постають чарівні картини природи України, з її зеленими океанами степів, гаїв і дібров, синню чистих озер і тихоплинних річок. У творі згадуються філософ і поет, мандрівний учитель народу Григорій Сковорода, Т. Шевченко, М. Заньковецька, М. Лисенко, І. Франко. За допомогою різноманітних художніх засобів М. Рильський послідовно і переконливо реалізує свій художній задум, апелюючи до національної самосвідомості своїх сучасників, розкриває патріотичні почуття народу.

1452083кп - хр

84(4УКР)6-44

З - 12

Забужко Оксана. Інопланетянка // Забужко О. Сестро, сестро... – Київ: Факт, 2004. – С. 167–226.

Героїня повісті «Інопланетянка» Оксани Забужко, розмірковуючи над сенсом існування та повнотою буття, яку вона називає «третім рівнем свободи», намагається збагнути постать Сковороди, ким же він був: «посполитим улюбленцем, дотепником із сопілкою», чи «похмурим самітником, ніким не збагнутим «чоловіком Божим», з людської ласки годованим?..». Він міг уявляти життя як вселенську виставу, чиїм автором і режисером є сам Господь, та, найпевніше, він сказав би, що був на цьому світі всього лише безтурботним пілігримом, чиї ноги ходили по землі, а серце втішалося спокоєм на небесах.

1408391кп - хр

84(4УКР)6-5

В 55

Вишеславський, Леонід. Сковородинівське коло [Текст] / Л. Вишеславський. – Київ : Смолоскип, 1997. – 62 с.

Український поет, літературознавець, перекладач, педагог Леонід Вишеславський (1914–2002) називає «Сковородинівське коло» поемою, хоча жодних усталених ознак поеми як жанру цей твір не має. Цей твір – враження автора від подорожі тим шляхом, яким мандрував колись Григорій Сковорода: селами Слобожанщини, де автор перейнявся красою живої української мови, побачив побут українського села. В тексті є цитати з творів Г. Сковороди, які, по суті, являють духовні орієнтири та дороговкази «подорожі» – всього життя поета, становлять сенс буття, завдяки чому поезія набуває філософського змісту.

684451 - хр

У2

М 19

Малицький, Федір Михайлович. Мудрець із Чорнух: поема // Малицький Ф. М. Цвіт ломикаменя. – Київ : Радянський письменник, 1971. – С. 55–92.

По-своєму цікавим прикметним явищем у творчості Ф. Малицького є багаторядкова поема «Мудрець із Чорнух», присвячена образу видатного поета і філософа Г. С. Сковороди. 

«В поемі… я обмежився двома завданнями: розповісти поетичним словом про незвичайне життя і діяльність Г. Сковороди і підкреслити значення цієї діяльності для наступних поколінь», – Федір Малицький.