Країна жіночого роду. Бібліотека «Історичної правди» /
клад., авт. передм. В. Кіпіані.– Харків: Vivat, 2023.–- 302 с.
Знаєте, у нас мешкає одна
жінка… Вона може вам допомогти…
Вона знає все… Якщо ви не боїтеся…
Тетяна Таїрова-Яковлєва
Вахтанг Кіпіані – упорядник збірки, український журналіст, історик, головний редактор інтернет-сайту «Історична правда», викладач Українського католицького університету. На його думку, ознайомлення з діяльністю та біографією видатних українських жінок допомагає відновити подекуди втрачені, проте по-справжньому важливі аспекти історії та події, пов'язані з діяльністю цих жінок, які часто залишалися відомими в межах вузьких кіл. Через призму історії та біографічного викладу письменник подає важливий аспект гендерної рівності та визнання важливості ролі жінок у суспільстві.
Країна жіночого роду – це книга-збірка статей, в ній зібрано інтерв'ю, свідчення, архівні документи та довідки про визначних жінок України – матеріали ресурсу «Історична правда» таких авторів: Степана Бандери, Гульнари Бекірової, Олени Білозерської, Олени Бондаренко, Лесі Бондарук, Володимира В'ятровича, Марти Гавришко, Ігоря Галагіди, Олі Гнатюк, Юрія Зайцева, Олександра Зінченка, Вахтанга Кіпіані, Оксани Кісь, Олександра Кучерука, Оксани Левантович, Максима Майорова, Марини Мірзаєвої, Івана Ольховського, Олександра Панченка, Світлани Панькової, Дарини Рогачук, Вікторії Садової, Станіслава Стемпєня, Кирила Стеценка, Тетяни Таїрової-Яковлевої, Богдана Червака, які розповідають про життя видатних українок XX століття, що відіграли важливу роль у творенні української історії.
Це розповідь про Марію Вояковську, Ольгу Більську-Петлюру – дружину Симона Петлюри, черницю Олену Вітер, зв’язкову та довірену особу Романа Шухевича – Галину Дудик, доньку Степана Бандери – Лесю Бандеру, лейтенанта і волонтерку Анну Храпливу та інших. Серед них і унікальне інтерв'ю Квітки Цісик, і розмова з дослідницею жіночого руху Мартою Богачевською-Хом'як, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку – «Христю», письменницю Олену Телігу, а також про Лесю Українку, про маму Георгія Гонгадзе. Ці та багато інших жінок завдяки своєму активізму та відданості глибоко вплинули на українське суспільство й історію.
Багато століть жінки були непомітними для літописців, хроністів, придворних істориків, партійних ідеологів, упорядників хрестоматій і багатотомних серій. Вони існували, але їх наче й не було.
Майже всі історичні постаті: вожді, князі, гетьмани, ясна річ – уся церковна ієрархія, митці, військовики – належали до так званої сильної статі. Навіть, коли хотіли підкреслити чесноти нечисленних персонажів «прекрасної статі», то називали їх... мужніми. Як-от у випадку з Лесею Українкою, «єдиним мужчиною в українському письменстві», чи Юлією Тимошенко – «єдиним політиком з...». Це дуже звично. Але несправедливо. І антиісторично.
Треба по максимуму давати слово самим жінкам. Нехай жінки самі говорять про себе! Вони не тільки «берегині» – цю роль і цей ярлик для них придумали чоловіки. Українки були і мають бути повноцінними суб'єктами історичного процесу. А для усвідомлення цього варто позбутися шор сприйняття жіноцтва, адже тут самі стереотипи.
У біографічних дослідженнях в Україні зазвичай ігнорують особисту інформацію описуваних діячів національного пантеону. Історики намагаються представити їх як людей незламних, відданих національній або громадській справі, таких, що в будь-якому разі ставлять національні інтереси вище за особисті.
Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак, їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це оповіді лікарок, учительок, учасниць національно-визвольного руху, політичних ув'язнених, журналісток і культурних діячок. Це видання є спробою задокументувати та вивчити їхні досягнення в науці, політиці, культурі та громадській діяльності, щоби визнати та вшанувати їхній внесок у розвиток України. Без них – сильних, активних, відданих – сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.
За допомогою цієї книжки читачі можуть дізнатися більше про ці незвичайні постаті. Цільова авдиторія видання по-справжньому широка, адже вивчення феміністичної літератури важливе не лишень для жінок, але і для чоловіків. Вивчення історії видатних українських жінок дає позитивний приклад молодим поколінням, а тому зможе зацікавити підлітків старшого шкільного віку. Ця праця по-справжньому захопить істориків, дослідників, журналістів, що працюють з темами фемінізму і жінок в історії України.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги:»
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/3B9AAB3A-6B00-4FF8-A9D2-181E0C518807
