Придніпров’ю порівняно з Донбасом (хоча, власне, Західний Донбас — його частина) пощастило лише в тому, що воно не має спільного кордону з братами зі Сходу. Торішня кремлівська авантюра зі спробою спокусити принадами «возз’єднання» з імперією безславно провалилася, прифронтовий регіон продемонстрував зразки мобілізації добровольців та волонтерів, які давали фору іншим, нібито значно патріотичнішим областям. Але масовий героїзм годиться для надзвичайних ситуацій, а в мирному житті потрібні менш екстремальні й більш прагматичні точки опори. Економічна депресія, структурні диспропорції, екологічна катастрофа, спільні для всього постіндустріального світу тенденції, гуманітарна криза — ці об’єктивні виклики вимагають негайних змістовних відповідей. Навіть неабиякий місцевий інтелектуальний і кадровий потенціал не дає змоги впоратися із завданням самостійно. Воно для цілої України, а може, і не лише для неї, з огляду на чисельність мешканців та стратегічне положення на мапі Європи.  Полный текст публикации смотри  отделе периодики ДОУНБ по адресу: пр. К. Маркса,18 и на сайте газеты: http://tyzhden.ua/Columns/50/147666