Шляхов Олексій  Промисловці Півдня України та їхні підприємницькі практики наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Серед гільдійських одноосібних промислових підприємств Катеринославської губернії як у 1896, так і в 1898  рр., найбільше було таких, що виробляли борошно, макарони, крупи, крохмаль  – 78 і 97 закладів, відповідно. Хоча в порівнянні з такими виробництвами Херсонщини середній відсоток прибутку в них був дещо більшим – від 9,4% до 10,1%. На другому місці за своєю кількістю на Катеринославщині були фабрики та заводи, що виготовляли цеглу, а також скляні, фарфорові, фаянсові, гончарні вироби – від 37 до 47 закладів. Далі у цьому своєрідному реєстрі йшли виробництва, які займалися виготовленням та обробкою металів. Таких у краї в 1896 р. діяло 26, а в 1898 р. – 28 (їхній середній прибуток дорівнював 12%). Отже стрімкий індустріальний розвиток Катеринославської губернії в модерний період визначав специфіку заснування тут підприємцями тих або інших промислових закладів. Так, прагнення сільського населення мати сучасні землеробські знаряддя обумовило створення низки відповідних машинобудівних підприємств. Тож лише в 1892  р. на заводах Катеринославщини, за інформацією губернатора, було виготовлено 6986  жаток, 2325  букерів для орання полів, 2500  віялок, 1657  сіялок, 652  плуги, 382 соломорізки на загальну суму 1 млн 583 тис. руб.16

Водночас найбільший прибуток серед гільдійських промислових підприємств Катеринославщини в 1896 р. мали фабрики, які виробляли фарбу (24%), а в 1898 р. першість за цим показником перейшла до виробників охолоджуючих напоїв, мінеральної води та квасу (25,2%), адже ця продукція стабільно користувалася значним попитом. Водночас серед промислових негільдійських підприємств Катеринославщини більше за всіх діяло хлібопекарень, булочних та кондитерських виробництв – від 89 (у 1896 р.) до 138 (1898  р.) закладів. Натомість найбільший зиск тут отримували власники фабрик, які займалися обробкою сала та воску – від 18,4% до 20,2%.

… На Катеринославщині в колонії Кічкас поселянин А.Унґер володів екіпажним заводом з обсягом виробництва 107 тис. руб.53 53 Галузева належність фірм німецькомовних фабрикантів і заводчиків південноукраїнських губерній також мала відношення до виробництва цегли. Серед власників таких підприємств Катеринославщини можна згадати поселянина Г.Гюберта, який мав цегляний завод в Олександрівську  (річний оборот 23,9  тис.  руб.), німецького підданого А.Пейцліна, обсяг виробництва бетонно-цегляного заводу котрого в Катеринославі становив 50,4  тис.  руб., поселянина-власника Я.Унґера, чия цегельня

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання: