Сферою наукових інтересів В. Нарівської був аналіз української літератури ХХ ст. в компаративному аспекті — у контактах, взаємозв’язках, типологічних сходженнях із європейським письменством. Її докторська дисертація «Національний характер як художньо-естетичний феномен української та російської прози 50—70-х років ХХ століття» була першою в Україні працею, виконаною та захищеною зі спеціальності «Порівняльне літературознавство» (1995). Дисертація, монографії «Національний характер в українській прозі 50—70-х років ХХ століття» (Дніпропетровськ 1994), «Национальное в современной русской прозе» (Дніпропетровськ, 1996) переконливо продемонстрували можливості індивідуальної дослідницької компаративної методології, вибудо ваної на ґрунті поєднання міфопоетики з напрацюваннями у філософії, культурології, історії, психології, мистецтвознавстві. Подальші студії В.  Нарівської (понад 200) розвивали заявлені напрямки в річищі методологічних засад сучасної компаративістики. Ішлося про застосування рецептивного й інтермедіального підходів, розкриття національних аспектів літературознавчої антропології, авторського міфу, міфологізації творчої особистості. Усе фахове життя Валентини Данилівни пройшло у стінах Дніпровського (Дніпропетровського) університету, де вона із притаманною їй наполегливістю долала різні щаблі своєї викладацької та наукової кар’єри: від студентки до доктора філологічних наук, від лаборантки до завідувачки кафедри. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в Інтернеті:  
https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/200/4_2020_pdf