Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, перетворилася на сьогодні в найбільш небезпечне соціальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави, а небувале зростання злочинності — загрозу для законослухняних громадян та їх конституційних прав і законних інтересів. Її сучасний стан характеризується значним зростанням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, проти власності, застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, збільшенням рецидивної злочинності, а також значним зниженням рівня протидії злочинності з боку правоохоронців (понад 70% злочинів залишаються нерозкритими). Саме тому, зважаючи на такий критичний стан справ, держава повинна була негайно вжити адекватні заходи щодо врегулювання даної проблеми та забезпечити дотримання законності та захист своїх громадян.

Однак, протягом останніх 3 років спостерігається фактичне згортання діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, в тому числі й організованою, а сприятливим підґрунтям цього виявилися непродумані й бездарні «реформи» та заполітизована кадрова робота з підбору, підготовки та розстановки кадрів, задіяних саме на цьому напрямку.

Зростаюча криміногенність: причини

Я продовжую наполягати, що однією з основних причин погіршення криміногенної ситуації в державі є прийняття в жовтні 2014 року антиконституційного закону «Про прокуратуру», яким органи прокуратури були позбавлені конституційної функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян та повноважень, які були передбачені Перехідними положеннями Основного Закону України, щодо продовження здійснення нагляду за додержанням законів, в тому числі і  правоохоронними органами по боротьбі зі злочинністю. В результаті таких, вибачте, «реформ», була знищена сама правоохоронна система, а кожен правоохоронний орган, який залишився чи новостворений в результаті таких «перетворень» або зруйновані, або професійно нездатні, існують кожен сам по собі, а тому  й не виконують належним чином покладених на них завдань.

А найбільшим неприйнятним є те, що сьогодні ніхто не в змозі і не вправі відреагувати на їх бездіяльність чи відсутність результатів у роботі, ніхто в системі органів державної влади не може проаналізувати, вивчити та виявити причини такої бездіяльності і встановити винних службових осіб із числа відповідальних керівників цих відомств, які неналежним чином виконують покладені на них завдання з розкриття й розслідування злочинів. Фактично відсутня і координація діяльності всіх правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, в тому числі із корупцією, організацією якої раніше займались Генеральний прокурор і його підлеглі. Тобто головне, чого добилися «реформатори», то це усунули Генерального прокурора й підпорядкованих йому прокурорів від виконання функцій арбітра в питаннях додержання  в правоохоронній діяльності вимог законів.

Усе це неминуче призвело (я про це попереджав ще в 2014 році), зокрема, до безконтрольного використання коштів державного бюджету, в зв’язку з чим і відчувається брак матеріально-технічного і військового забезпечення в Збройних силах та інших воєнізованих формуваннях (в період фактичних бойових дій на сході держави), і при  будівництві, утриманні й ремонті тих же автодоріг, стан яких дійсно катастрофічний, в геометричній прогресії зростають проблеми охорони навколишнього середовища, в першу чергу повітря, річок,  озер і  лісів,  що призводить до масової загибелі риби та іншої живності, масового отруєння людей, варварської вирубки лісів і насаджень. З іншого боку, це стало причиною суттєвого погіршення діяльності правоохоронних органів  у боротьбі зі злочинністю та, як наслідок, — до розгулу злочинності (назвіть хоча б один день, коли в тому ж Києві не лунали постріли чи вибухи на вулицях), в результаті чого громадяни фактично залишилися беззахисними від злочинних посягань. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://yvu.com.ua/naganyayi-genprokurora-abo-vidkryte-pole-bezzakonnya/