...Громади насамперед об’єдналися на засадах ефективності подальшого управління територіями.
 
На Дніпропетровщині тоді таких нових утворень постало 15, і з них найбільше — чотири — в Апостолівському районі.
 
Отож такий процес стали називати своєрідним «лакмусовим папірцем» ефективності урядового курсу реформ.
 
При тому, що характерною ознакою його початку стало те, що на чолі 159 новостворених об’єднаних громад практично не виявилося «нових облич», адже їх переважно очолили голови існуючих дотепер сільських рад та інші особи, яких теж випадковими не назвеш.
 
Винятком із цього правила здавалися хіба що троє пенсіонерів та одна безробітна.
 
При цьому один із цих пенсіонерів виявився ще й серед найстарших за віком усіх новообраних голів.
 
Це 68-річний Валерій Попельнюк, який очолив у Апостолівському районі Ленінську об’єднану територіальну громаду, до якої увійшли також населені пункти колишньої Токівської сільської ради, а всього сім сіл із населенням понад 8 тисяч людей.
 
Але й він в управлінській сфері зовсім не новачок.
 
Адже ще в минулому столітті вже очолював місцеву сільраду. Проте швидко збагнув, що зі старим багажем далеко не заїдеш...
 
І, як це не парадоксально, спершу може сприйнятися, «Дід», як із повагою називають місцеві Валерія Попельнюка, став вельми яскравим прикладом того, як можна жити і мислити справді по-новому...

З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3179/188/113067/