Процес декомунізації на Дніпропетровщині проходить, як і скрізь по Україні.
 
І не тільки щодо перейменування топонімів, а й демонтажу пам’ятників.
 
Десь скульптури, щоправда, розтрощили, десь дбайливо зняли з постаментів.
 
Хоча саме в цій частині процес іще не довели до логічного кінця.
 
Наприклад, пам’ятник генсеку ЦК КПРС Леоніду Брежнєву в Кам’янському височить дотепер, і щось не чути голосів про те, що й він під декомунізацію потрапляє також.
 
А тим часом у Дніпрі вже розпочався інший процес.
 
Його головна спрямованість — леніни, дзержинські, кірови і їм подібна братія ось так запросто не повинні відійти у небуття.
 
Їх усіх тепер мають поселити разом у Парку тоталітарних періодів, який має стати наймасштабнішим подібним проектом в Україні.
 
Про серйозність намірів ініціаторів цієї ідеї свідчить те, що наприкінці минулого тижня вони провели у Дніпрі всеукраїнську науково-практичну конференцію з метою утвердження концепції проекту і поспілкувалися з журналістами на прес-конференції на тему створення культурно-історичного парку декомунізації.
 
Де саме цей парк розташовуватиметься, ініціатори ідеї поки що не повідомляють.
 
Проте зазначають, що його площа має перевищити 2 гектари.
 
У центральній частині Дніпра такий шматок землі неможливо знайти за всього бажання.
 
Отож можна передбачити, що ідоли тоталітаризму у камені чи гіпсі поселяться ближче до околиці мегаполісу в музеї під відкритим небом.
 
Один із головних ініціаторів проекту, депутат Дніпровської міської ради Володимир Панченко наголошує на його двох стратегічних завданнях.
 
Перше — парк тоталітарних періодів може бути цікавим для туристів. А друге — культурно-освітнє.
 
 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/110313/