У відпускну скарбничку: «бойові» відпустки і відстрочена виплата відпускних

«Бойова» відпустка: «за чий рахунок бенкет?».

 
Зовсім недавно ми детально говорили про «бойову» відпустку, яка надається учасникам бойових дій (учасники АТО, афганці) та інвалідам війни. Нагадаємо, що право зазначених осіб на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 к.дн. на рік закріплене у ст. 162 Закону про відпустки і ст. 772 КЗпП.
Із листа Мінсоцполітики, що коментується, наш аналітичний огляд можна доповнити таким висновком: «бойові» відпустки оплачуються за рахунок коштів роботодавця, призначених на оплату праці. Тобто відпускні за «бойову» відпустку виплачуються за рахунок роботодавця (для госпрозрахункових підприємств і фізосіб-підприємців, які використовують найману працю) і за рахунок бюджетних коштів (для бюджетників).
Зауважимо, що в нинішній редакції ст.23 Закону про відпустки, яка регулює питання фінансування витрат, пов'язаних з оплатою відпусток, немає відсилання до ст. 162. Проте, як завірило відомство, відповідні зміни будуть внесені до ст. 23 Закону про відпустки (робота над цим уже ведеться). Отже, бюджет не компенсуватиме роботодавцям витрати на таку відпустку.
Також в листі підкреслено, що «бойова» відпустка не належать до щорічних відпусток, тобто на неї не поширюються норми законодавства, передбачені для щорічних  відпусток. Ця фраза визначає правила її надання, утому числі відповідь на запитання:
 чи потрібно надавати «бойову» відпустку учаснику АТО в будь-який зручний для нього час? Привілеї в наданні відпустки у зручний для працівника час встановлено п. 8 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки і стосуються виключно щорічних відпусток. Оскільки «бойова» відпустка не є щорічною, то період такої
відпустки має бути погоджений між роботодавцем і працівником! (тобто роботодавець не зобов'язаний негайно надавати таку відпустку працівникові всього лише за його заявою). В цьому відмінність оплачуваної від неоплачуваної «бойової» відпустки згідно з п.4ч.1 ст. 25 Закону про відпустки.
Що стосується відповідальності роботодавця, якщо він не надаватиме вказану відпуску працівникам, то відповіді в листі немає. Але, на наш погляд, як мінімум можливий мінімальний штраф на роботодавця в розмірі 1 МЗП (порушення інших вимог трудового законодавства; абз. 6 ч.2 ст. 265 КЗпП) + адмінштраф на посадових осіб згідно з ч. 1 ст.41 КпАП.
І ще. На наш погляд, покарання можливе тільки тоді, коли працівник попросить відпустку, написавши заяву, а роботодавець її не надасть.

Виплата відпускних при терміновому виході у відпустку

Фахівці Мінсоцполітики підтвердили, що з кожного правила є винятки. Так, у загальному випадку відпускні мають бути виплачені не пізніше ніж за три календарні дні до початку відпустки (ч. 1 ст.21 Закону про відпустки). Оскільки несвоєчасна виплата зарплати (у тому числі відпускних) — це порушення трудового законодавства, це питання часто турбує бухгалтерів, якщо працівник з якихось причин екстрено йде у відпустку (і роботодавець не заперечує). Мінсоцполітики заспокоїло: у разі необхідності отримання частини щорічної відпустки у стислі строки у заяві працівник може виявити бажання отримати відпускні у строк, визначений між ним і роботодавцем.
Інакше кажучи, якщо працівник сьогодні подає заяву з проханням завтра піти у відпустку («гарячі тури» нині не рідкість) і роботодавець не заперечує проти цього, то в заяві на відпустку він може вказати: «У зв'язку з необхідністю термінового виходу у відпустку (у стислі строки) прошу виплатити належні суми відпускних не пізніше [вказують день, можливо — найближчий термін для виплати заробітної плати]».
Заява з таким змістом захистить вас від штрафів!
 Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18