Щодо оподаткування суми боргу

Як оподатковуються суми боргу громадян України, самостійно анульовані (прощені) установами банків — кредиторами до закінчення строку позовної давності? Якщо рекомендований лист про прощення (анулювання) за самостійним рішенням основної суми боргу (кредиту) з повідомленням про вручення направлений платникові податку — боржнику повернувся відправнику кредитору, хто має сплатити податок з такого доходу? Чи застосовується під час оподаткування таких доходів натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України? Хто несе відповідальність за перерахування податків і зборів до бюджетів?

— Правові наслідки припинення зобов'язання регулюються главою 50 «Припинення зобов'язання» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435ІУ (далі — Цивільний кодекс).
Так, за частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.
Однією з підстав припинення зобов'язань є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу).
Рішення про прощення боргу може бути оформлено відповідним договором.
Відповідно до Цивільного кодексу (п. 1 ст. 257) прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну загальної позовної давності тривалістю три роки або іншого терміну, якщо за домовленістю сторін позовна давність, установлена законом, збільшена, про що відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу укладено в письмовій формі договір про збільшення позовної давності.
Щодо оподаткування доходів, одержаних фізичною особою — громадянином України, внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором — банком такого боржника від його обов'язків, то відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України (далі — Кодекс) дохід з джерелом його походження з України — це, зокрема, будьякий дохід, одержаний резидентами, в тому числі від будьяких видів їхньої діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є. зокрема, фізична особа — резидент, яка одержує доходи з джерела їхнього походження в Україні.
За підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розділу IV Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, одержаний платником податку як додаткове благо (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Кодексу).
Підпунктом 14.1.54п. 14.1 ст. 14розділу І Кодексу встановлено, що додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платникові податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільноправовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).
Отже, відпрвідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід. одержаний платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку — боржника направленим рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не враховується основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в сумі, що не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
За результатами практичного застосування цих норм інколи виникають питання щодо виконання кредиторами функцій податкових агентів у разі, якщо такий кредитор направив платнику податку — боржнику рекомендованого листа з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) за самостійним рішенням основної суми боргу (кредиту) такого платника податку, але лист повернувся відправникукоедитору.
Статтею 13 Закону України від 04.10.2001 р. № 2759ІІІ «Про поштовий зв'язок» (далі — Закон № 2759), який визначає правові, соціальноекономічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їхніх послуг, установлено, що послуги поштового ЗВ'ЯЗКУ надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та мають відповідати установленим нормам якості.
 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18