Осучаснення пенсії не прив’язане до її виду, певної професії чи посади. Я б сказав так: найбільше підвищуються пенсії тих людей, які мають великий стаж роботи (30—50 років і більше), перед виходом на пенсію, а краще протягом усієї трудової діяльності мали високі зарплати й вийшли на пенсію давно, принаймні до 2009 року, і довгий час їхні пенсійні виплати не перераховували. Адже у минулі роки для розрахунку цих виплат брали середній розмір зарплати у країні саме за рік, що передує року, коли людина йшла на пенсію, та за три попередні роки. І, звісно, він був нижчим, ніж нинішній 3740 гривень.
—  То чи можете назвати категорії пенсіонерів, яким не варто чекати на осучаснення?
— Осучасненню підлягають усі пенсії. Просто не всі пенсіонери отримають доплати. Адже що таке осучаснення? Це приведення до показників нинішнього рівня розмірів пенсій, призначених раніше. Тож якщо людина пішла на заслужений відпочинок зовсім нещодавно (протягом 2014—2017 років) і розмір її виплати розраховували із застосуванням сучасної середньої заробітної плати, осучаснювати там нічого. Отже, доплати вона не отримає або та буде мінімальною. Такою самою мінімальною вона буде і в дідусів та бабусь, які за часів, коли ще працювали, мали низькі зарплати. А передусім осучасненню підлягали виплати тих пенсіонерів, які не збільшувалися з 2014 року.
—  А хто після осучаснення отримав найбільше?
— Ті, хто виходив на пенсію за Списком №1. Тобто за переліком виробництв, робіт і професій із важкими, небезпечними та шкідливими умовами праці. Це шахтарі, металурги, хіміки, атомники та ін. Ці люди завжди отримували високі заплати, мають великий стаж (дехто 50 і навіть 60 років, бо на таких виробництвах його рахують як рік за два). Тому після осучаснення доплати в них виявилися найвищими.
—  Чи правильно розумію, що осучаснення пенсій і доплата через підвищення соціальних стандартів, яка мала відбутися 1 грудня, але відбулася 1 жовтня 2017 року, — різні види підвищень?
— Обидва підвищення розраховували одночасно в комплексі. Адже підвищення соцстандартів напряму впливає на осучаснення виплат.
—  До газети звернулася група жінок, які мають статус матерів-героїнь. Вони нарікали на те, що у відомостях на доплату їхніх прізвищ не було. Чому так?
— Крім того, що ці жінки виховали багато дітей, майже всі вони мають певну кількість страхового стажу. Звісно, різну. В одних це 20 і навіть 35 років, в других 5—15. Отже, перші отримали доплату, адекватну до високого стажу, другі — дуже маленьку або й зовсім нічого, знову-таки через стаж, бо він дуже малий.
Зауважу, що тих, хто не отримає жодної доплати, буде дуже мало. Інша річ, що до кінця жовтня обов’язково отримають додаткові виплати ті пенсіонери, розмір доплат яких становить понад 140 гривень. Ті ж, у кого він менший, отримають доплату у листопаді за два місяці одразу. Бо маленькі розміри підвищень у додаткові відомості здебільшого не вносили: фінансових затрат на це для місцевих органів Пенсійного фонду від того було б значно більше, ніж суми тих підвищень.
—  На те, що не отримали доплат, нарікають і чимало пенсіонерів, які свого часу пішли на заслужений відпочинок за вислугою років: лікарі, вчителі, залізничники, інші. Яка тут причина?
— У запитанні й міститься відповідь. Люди йшли на пенсію раніше за інших, отже, мало хто з них має стажу більш ніж 20—25 років. А зарплати в них, ніде правди діти, донедавна були зовсім малими. Тож невеликий стаж на малу зарплату — доплати можуть бути або менші за 140 гривень, або їх може не бути. І те саме, на жаль, стосується всіх нинішніх пенсіонерів, які свого часу працювали за професіями, де платили мало: прибиральниці, низько- або некваліфіковані робітники тощо.
Однак якщо лікар або вчитель має стаж 35—40 років, доплату через осучаснення пенсії він обов’язково отримає. Не у подвійному розмірі, можливо, але таку, яка відповідає розміру його стажу.
—  А як щодо працівників сільського господарства? Читачі скаржаться, що або самі вони, або їхні батьки чи родичі не одне десятиліття відпрацювали доярками, пташницями, механізаторами, трактористами та на інших важких роботах від світання до смеркання. Сподівалися на те, що хоч нині держава оцінить їхню важку працю. Але так не сталося. Це також через низькі зарплати?
— Тут не можна сказати, що в усіх завжди були саме низькі зарплати. У 1980-х роках у деяких колгоспах (звісно, не в усіх) працівники отримували стільки, що їм заздрили навіть робітники великих заводів. І по 300, й по 500 рублів на місяць. Тож ті, кому пощастило там працювати, і від початку отримували немаленькі пенсії, й нині, після осучаснення, отримали відчутне підвищення. А де насправді заробляли мало, там невелика й пенсія. Звісно, у 1990-х роках ситуація змінилася не на краще. Але ж кожна людина має право обирати для розрахунку своєї пенсії той період, коли в неї була найвища зарплата.
 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastupnik-ministra-socialnoyi-politiki-mikola-sham/