ЯК ПРАВИЛЬНО ВІДМІНЮВАТИ УКРАЇНСЬКІ ПРІЗВИЩА
В умовах повсюдного «зросійщення», в умовах горезвісного білінгвізму (двомовності) українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала негативного впливу російської, що, безумовно, відобразилося на написанні імен і прізвищ. Як наслідок — українсько-російські покручі й безсистемність у написанні власних назв, як-от: Румянцев, Вяземський, Щіпков, Лебедь, Данілов. Правильно буде: Рум'янцев, В'яземський, Щипков, Лебідь, Данилов.
ЗВЕРНУТИ УВАГУ
ПРІЗВИЩЕ — ЦЕ РОДОВЕ НАЙМЕНУВАННЯ ОСОБИ, ЯКЕ ДІСТАЮТЬ ВІД НАРОДЖЕННЯ (АБО ПІСЛЯ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ). ОСКІЛЬКИ В ДІЛОВІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ РЕАЛІЗУЮТЬ СЛУЖБОВІ СТОСУНКИ ЛЮДЕЙ, ТО ВЖИВАННЯ ПРІЗВИЩЄ НЕОДМІННІСТЮ.
Сучасне діловодство, як і взагалі всі сфери суспільного життя, потребує чітко врегульованого написання й відмінювання прізвищ. Як уже зазначалося, одночасно виникає чимало труднощів, бо прізвища мають неоднакову структуру, належать до різних типів відмінювання, хоча засвоїм значенням ці родові назви людей — іменники.
 Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 .