Павлюк Ірина  

Згода на обробку персональних даних: у яких випадках вона не вимагається

Суб'єкт персональних даних самостійно приймає рішення щодо того, давати чи не давати згоду на обробку своїх персональних даних. А надавши згоду, він має право змінити своє рішення і відкликати її (п. 11 ч. 2 ст. 8 Закону). У такому разі володілець повинен припинити обробку і знищити або видалити персональні дані особи, яка відкликала свою згоду.

Проте відкликання допускається тільки у випадку, якщо персональні дані оброблялися на підставі окремої згоди відповідного суб'єкта (п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону). В інших випадках відкликати згоду на обробку персональних даних не вийде: наприклад, якщо вони обробляються на підставі закону або при вчиненні правочину (укладенні будь-якого виду договору).

Ось тут виникає питання: як бути, якщо згода на обробку персональних даних не була потрібна, але все-таки була отримана? Наприклад, у межах трудових відносин. Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону, такі персональні дані обробляються на підставі закону — зокрема, Кодексу законів про працю України. Тому помилково вважати, що якщо перед обробкою персональних даних працівників роботодавець все ж отримав їх згоду, вони мають право її відкликати. Насправді для роботодавця це не матиме жодних правових наслідків, адже подібні дії не зумовлять заборону обробки відповідних персональних даних, бо, як вже зазначалося, дозвіл на таку обробку надано законом. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: