Порівняно з іншими працівниками, для тих, хто поєднує роботу з навчанням, зако-нодавством встановлено пільги, що стосуються часу відпочинку, робочого часу, оплати праці й т. ін. Ці пільги визначені в главі 14 Кодексу законів про працю. Види пільг та їх обсяг залежать від форми навчання, виду навчального закладу та курсу перебування.
Виробниче навчання проводиться для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників у формі індивідуального, бригадного, курсового та іншого виробничого навчання за рахунок підприємства, організації, установи. Роботодавець повинен створювати необхідні умови для осіб, які навчаються у навчальних закладах без відриву від виробництва, та не повинен використовувати працівників на будь-якій іншій роботі, що не стосується спеціальності.
Виробниче навчання та теоретичні заняття мають провадитись лише в межах робочого часу, визначеного законодавством про працю.
За час проходження виробничого навчання працівникам виплачується заробітна плата. Після закінчення виробничого навчання законодавством гарантується надання роботи відповідно до набутої кваліфікації.
Для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, законодавством передбачено право на скорочений робочий тиждень або скорочену тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; також їм надаються інші пільги.
Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
Зазначеним працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої зарплати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру зарплати.
 Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты: http://www.psv.org.ua/arts/Yurist/view-3134.html