Радченко Таміла  

Звільнення працівників під час воєнного стану

Якщо буквально тлумачити положення вищеперелічених нормативних актів, то будь-яке звільнення у період дії воєнного стану буде правомірним. У той же час ми вперше з часів незалежності нашої держави опинилися в обставинах, пов'язаних із воєнним станом. Тому, на думку автора, необхідно брати до уваги кожну ситуацію окремо, керуючись не тільки нормами законодавства, а й нормами людської моралі.

Не слід забувати, що процедура звільнення не скасована на період воєнного стану, тож у разі припинення трудових відносин необхідно дотримуватися законодавчих норм. У період дії воєнного часу не рекомендуємо звільняти працівників за прогул, адже багато людей виїжджали в надзвичайних умовах і були змушені залишити свої домівки через військову агресію РФ.

У разі звільнення за власним бажанням (частина перша ст. 38 КЗпП) та за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) необхідне волевиявлення працівника. Без нього звільнення в подальшому може бути визнане незаконним. Але як бути, якщо під час дії надзвичайної ситуації в більшості випадків кадровик фізично не може отримати письмову заяву? Звертаємо увагу, що в КЗпП немає жодного слова про те, що заява має бути написана від руки та передана безпосередньо в руки кадровику. Але так вже склалося та випливає із судової практики, що волевиявлення працівника має бути підтверджено власноручно написаною заявою. На думку автора, в сучасних умовах диджиталізації, коли є електронна пошта, різні месенджери, та особливо в умовах воєнного стану своє волевиявлення працівник може підтвердити і в інший спосіб: наприклад, написати від руки заяву, сфотографувати її та надіслати в месенджер. Якщо кадровик перебуває на робочому місці й поруч є особи (працівники підприємства), які можуть підтвердити надходження заяви, це можна зафіксувати шляхом складення акта й зберігати його як доказ, що працівник особисто виявив бажання звільнитися. Такі дії можуть убезпечити підприємство від небажаних судових спорів після перемоги у військовій агресії РФ. Звертаємо увагу, що так допускається діяти лише на період воєнного стану до врегулювання цієї процедури на законодавчому рівні.

Важливо: якщо написання працівником заяви про звільнення за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки перелік поважних причин для припинення трудових відносин містить формулювання «з інших поважних причин», воєнний стан можна вважати такою причиною.

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18