Колесник Сергій  

Вимушений простій

Важливо, щоб усі керівники підприємства, що опинилося в ситуації простою, керівники всіх струк-турних підрозділів подбали про кожного працівника, забезпечили їхнє виживання на період простою та повернення до роботи після налагодження виробництва.

Добре, коли відома дата закінчення простою. Тоді можна спланувати порядок перебування чи відпустки працівників на період простою. Гірше, коли це важко передбачити. У 90-х роках роботодавці, посилаючись на ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96, надавали працівникам безстрокові відпустки без збереження зарплати. Однак це суперечило ст. 21, 113, 141 КЗпП України в частині забезпечення роботодавцем умов праці, правильної організації та оплати часу простоїв, що сталися через незалежні від працівників причини. У цих випадках за ними повинен був зберігатися середній заробіток.

На сьогодні, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника або оточення та навколишнього природного середовища не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток. Водночас доплата до рівня мінімальної зарплати в разі простою не здійснюється (роз'яснення Мінсоцполітики України щодо деяких питань оплати праці на виконання ЗУ від 06.12.2016 № 1774Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»),

Потрібно зазначити, що оплата праці працівників установ та організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів КМУ у межах бюджетних асигнувань (ст. 98 КЗпП України, ст. 8, 13 ЗУ «Про оплату праці»), А також у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин, роботодавець може згідно з визначеним колдоговором порядком надавати відпустки без збе-реження або з частковим збереженням зарплати (ч. З ст. 84 КЗпП України).

   З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.