Іванченко Ірина  

Звільнення по вайберу. Як обмінюватися кадровими документами в умовах воєнного стану

Якщо у працівника є електронний цифровий підпис, він підписує ЕЦП будь-яку заяву і надсилає її роботодавцю. Роботодавець, у свою чергу, надсилає працівнику наказ, підписаний за допомогою ЕЦП. Таку процедуру обміну документами застосовуємо в мирний час відповідно до частини 3 статті 29 КЗпП. У воєнний час процедура також правомірна, утім, ЕЦП нині мають поодинокі працівники здебільшого офісних професій. Для тих, у кого ЕЦП немає, є інший варіант — спрощений обмін документами через засоби електронного зв’язку.

На допомогу — алгоритм обміну, за яким оформите відпустку, переведення, звільнення чи іншу кадрову процедуру. Алгоритм ґрунтується на тому, що в період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець може визначити самостійно. Єдина умова — забезпечити достовірний облік роботи, яку виконує працівник, та облік витрат на оплату праці (ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

Як методичний посібник використаємо Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку, що затвердив КМУ постановою від 11.12.2019 № 1042 (далі — Порядок № 1042). Оскільки роботодавець сам визначає, як вести кадрове діловодство, можемо спиратися на порядок, який вже апробували служби персоналу держорганів.

Працівник надсилає заяву доступними засобами зв’язку

Працівник просить про відпустку, звільнення чи іншу кадрову дію. З’ясуйте, які засоби зв’язку він має: електронну пошту, вайбер, телеграм тощо. Якщо є можливість, зафіксуйте ці відомості в картці П-2. Це кореспондує з пунктом 2 Порядку № 1042: З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті: