головний редактор літературно-мистецького та публіцистичного часопису Національної Спілки письменників України «Січеслав», популярна письменниця та редакція часопису»Січеслав»

Дирекція бібліотеки дякує постійній дарувальниці за щойно піднесені і передані у фонд бібліотеки нові випуски часопису «Січеслав» (№1,2 2009р.)

Шановні читачі, запрошуємо познайомитися з випусками журналу «Січеслав», на сторінках якого ви знайдете нові цікаві матеріали з різних питань літератури, мистецтва, публіцистики.

Перегорнуши сторінки першого номеру ви стане свідком роздумів про творчість письменника, науковця Володимира Буряка – Селіванова. Неспішну розмову на тему «Український етнос: інтелектуалізація чи деградація свідомості (до проблеми збереження архетипного рівня свідомості етносу)»,веде з ювіляром Леся Степовичка. Ознайомитесь з фрагментами роману В.Веретенникова «Заграва», з поезією В.Буряка-Селіванова, Н.Гнатюк, А.Бортняка, О.Старикова.

Рубрика «Всесвіт» пропонує фрагмент «Лоранс» із роману «Червона вода» Паскаль Роз в перекладі з французької В.Климовича.

В розділі « Миттєвості літературного процесу» науковий співробітник Меморіального будинку-музею Д.І.Яворницького Віктор Єршов презентує свою нову книгу «Дмитро Яворницький та його родовід».

Микола Чабан знайомить нас в «Пережитому» з письменником О.Плевако, якому в травні виповнилося 110-років від дня народження.

Редколегія часопису запрошує ознайомитися з антикризовими частівками О.Тараненка, українськими синонімами О.Вусика, роздумами про «Хамство як технологія» ділиться С.Злючий і т. ін.

Перші сторінки другого номера «Січеслава» присвячуються Великому українцю Миколі Гоголю, який народився 200 років тому в с.Великі Сорочинці на землі Полтавщини.

Про чарівність української ночі, про те, з якою синівською любов`ю, ніжністю, написана Гоголем його поетична божественна проза «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Майська ніч», «Ніч перед різдвом», про його тонкий психологізм, легку іронію повісті «Старосвітські поміщики» розповідає Леся Степовичка на перших сторінках часопису. Порушує вона питання, щодо приналежності письменника до тієї чи іншої мови або культури.

«Ким за національністю був Гоголь?. Українці, росіяни і поляки вважать його своїм. Як сказав О.Гончар: «Для нас він Микола, для росіян-Николай, для італійців-Нікколо, а для всього світу-Гоголь». Влучно сказав про Гоголя і Володимир Яворівський : « Дерево з російською кроною і з українським корінням». В кінці своєї статті , проголошуючи славу Великому Українцю Степовичка переконливо стверджує, що «Гоголя неможливо ні в кого відібрати, тому, що він належить усьому світові, планетарній культурі. І неможливо віддати, тому що його породила українська земля і тому, що він виявився українським місіонером у світовій літературі».

Продовжує ювілейну сторінку Ганна Нікітіна в своїй статті «Воскресіння безсмертного», розповідаючи про нерозгаданість життя і творчості Миколи Гоголя, про його містичний світ потойбіччя та містичний Всесвіт людської душі, про причини покликання його бажання огорнути себе ореолом таємничості. Розмірковує Нікітіна і над мовним питанням творчості письменника і чи доречно взагалі розглядати сьогодні питання приналежності Гоголя до тієї чи іншої мови або культури.

В наступній колонці «Поезія» запропоновані читачам вірші майстрів пера Юрія Кібця, Валентини Сторожук, Олесі Сандиги. Вперше оприлюднив свою повість чи напівфантастичну історію «Кому скажеш?» Святослав Караванський.

Сергій Злючий в статтті «На межі двох світів» виносить на суд читачеві свої розміркування про Україну, українську націю, про її міжнародне значення, вказує на деякі шляхи зміцнення нашої держави.

З розділу «Ювілеї» ви дізнаєтесь про феноменальну особистість в українській літературі, Ганну Світличну, якій виповнилось70 років від дня народження.

Появі в літературі імені Ганни Світличної ми завдячуємо дніпропетровському поету, колишньому в`язню сталінських таборів Павлу Трохимовичу Кононенку.

«..коли плачеться, плач віршем, на те ти поет», - під таким заголовком розміщена в часописі стаття спогадів Павла Кононенка про Ганну Світличну. Опубліковано вперше листування Ганни Світличної і Павла Кононенка з фондів Дніпропетровського історичного музею ім. Д.Яворницького.

На літературознавчій сторінці Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського педуніверситету ім..В.Г.Короленка розповідає в своїй статті «…людина людині повинна світити» про взаємини О.Гончара зі старшими і молодшими письменниками. Робить спробу поринути в поетичний світ Ірини Жиленко, її ліричного «Я» у трьох віршах з нової збірки вибраного «Євангеліє від ластівки» з метою визначення правил і формул каталогізації несвідомих стихій поетеси у формах метафоричної поезії Дмитро Дроздовський, редактор відділу критики журналу «Всесвіт», в своїй статті «Ніжний та Божественний Голос: ліричне «Я» Ірини Жиленко у формі трьох поетичних сповідей у голос».

До розділу «Миттєвості літературного процесу» ввійшли цікаві статті:
Миколи Чабана «Гойдається вечора зламана віть…», присвячена пам`яті українського поета Василя Стуса;

Ганни Фоменко «Майстер очима молоді» про людську і письменницьку неповторність Митця, Олеся Гончара та інтерв`ю в студії обласного радіо журналістки Валентини Орлової з відомим українським письменником Степаном Процюком. та ін.

Зичимо творчому колективу часопису міцного здоров`я, успішності, перспективи і здійснення всіх задумів!