в особі директора Галини Калиниченко - поетеси, члена регіональної спілки письменників Придніпров`я, редактора колективної збірки поетів та прозаїків «Святиня землі», «Місто молоде і вічне», «Співзвуччя муз», та поетеси Лариси Яворської.

Висловлюємо щиру подяку за передачу (13.03.2009 р.) в сектор обмінного фонду (15 примірників) поетичних та прозових творів.

Серед подарованих видань особливої уваги заслуговує колективна збірка поетів і прозаїків «Святиня землі» (Д., 2008). Чому? Та тому, що, можливо, вперше в історії художньої літератури з`явилася на світ така книжка. У книжці кожен поет, прозаїк намагався по-своєму виразити почуття до Матері, яка на Землі є началом роду людського. Більшість авторів збірника не шкодують власного серця, щоб висловити свої почуття до матері. Яскравим прикладом цьому є вірші Г. Калиниченко:

Без тебе, мамо,
Без серця твого,
Наче немає мого!

Ця книга послужить багатьом добрим прикладом у ставленні до найдорожчої людини - Матері.

Кохання … Кожна людина неодмінно чекає його. І ось воно приходить. Перше, радісне, світле. Воно з нами в серці. Як пісня, як казка з дитинства. Як мамині руки… Потім ми дорослішаємо, стаємо зрілими. Разом з нами зріє і наше кохання.

Тема кохання розкрита в різних її іпостасях у збірці поезій Лариси Яворської «Лабиринты любви» ( Д., 2008 ). Поетеса присвячує збірку жінкам. Бо хто ще може так відчувати, розуміти, співчувати. Кохати щиро і самовіддано!

«Для вас пишу, мои подруги.
Я , как и вы, живу – любя.
Свои протягиваю руки –
Бросаю дружби якоря.
Я понимаю вас. Я – женщина!»

Тож, шановні друзі, запрошуємо вас до подорожі по лабіринтах кохання. Гортаючи сторінки книги, ви, можливо, знайдете хоча б один вірш, близький вашому духу та настрою.

Бажаємо талановитим і чарівним дніпропетровчанкам творчих успіхів і натхнення!