Микола Лукаш – Моцарт українського перекладу

Микола Лукаш – Моцарт українського перекладу

(19 грудня 1919, Кролевець – 29 серпня 1988, Київ)

  Художній переклад відіграє надзвичайно важливу роль у культурному житті кожного народу. Перекладні твори не тільки збагачують рідну мову засобами іншомовних культур, сприяють обміну культурними цінностями між народами, але й поповнюють загальну скарбницю світової художньої літератури. «У сьогоднішньому світі […] кожен твір незримо, опосередковано або й прямо і явно позначається на всій світовій літературі, впливає на неї через безліч літературних і позалітературних чинників. Те саме стосується і літературних перекладів, не тільки “експорт”, а й “імпорт” літератури є внеском у світову культуру» (Рябчук М. «Незгасле світло вершин»).

  Українська школа художнього перекладу представлена багатьма видатними авторитетами, такими як І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, М. Старицький, Б. Грінченко, М. Рильський, М. Зеров, М. Бажан, Г. Кочур, В. Мисик та іншими. У цій культурно-мистецькій плеяді літературних метрів одне з провідних місць займає Микола Олексійович Лукаш – видатний поет, прозаїк, член Спілки письменників України з 1956 р, блискучий майстер епіграм і пародій, обдарований поліглот, знавець історії та культури різних країн і народів, неперевершений геній художнього перекладу.

Діапазон перекладацької діяльності Миколи Лукаша дуже великий. Ретельно відбираючи тексти для перекладів, він надавав перевагу творам класиків світового письменства. Вільно володіючи понад 20 мовами світу, Лукаш перекладав світові шедеври з мов оригінальних творів, на противагу більшості митців, які зазвичай робили переклади з російських текстів. Йому однаково добре вдавалися  переклади творів різних жанрів, напрямків, течій. Серед його робіт – найкращі зразки світової прози та поезії: Роберт Бернс, Вільям Шекспір, Льюїс Керролл і Джон Мільтон із англійської літератури; Гайнріх Гайне, Йоганн Вольфґанґ Ґете, Ґеорґ Тракль, Йоганн Фрідріх Шиллер, Райнер Марія Рільке з німецької; Ґійом Аполлінер, Поль Верлен, Артюр Рембо, Ґюстав Флобер, Віктор Гюґо, Франсуа Рабле з французької; Мігель де Сервантес, Педро Кальдерон, Фелікс Лопе де Веґа, Федеріко Ґарсіа Лорка з іспанської; Джованні Боккаччо, Джанні Родарі з італійської; Адам Міцкевич і Юліан Тувім із польської; Олександр Пушкін, Костянтин Бальмонт, Андрій Бєлий, Олександр Блок, Валерій Брюсов, Зінаїда Гіппіус, Максим Горький, Михаїл Ісаковський, Володимир Маяковський, Дмитро Мережковський, Вячеслав Іванов, Федір Сологуб, Олександр Фет із російської; Мацуо Басьо, Гонсуї, Кікаку, Коматі, Кьороку, Нарікіра, Садакі, Табіто, Фудзівара Тейка, Юнтоку з японської; Квінт Горацій Флакк із латинської та багато інших. «В історії українського художнього перекладу Миколі Лукашу належить місце особливе, виняткове... Перекладач такого діапазону – рідкісне явище не лише в українській, а й у будь-якій літературі» (Григорій Кочур).

Характерним для його перекладацької діяльності було те, що він не зосереджував свою увагу на всій творчості окремого автора, а віддавав перевагу одному або кільком найвидатнішим творам, що дають загальне уявлення про творчість обраного письменника. Така різноманітність і багатогранність вибору, бажання познайомити українського читача з якомога більшою кількістю світових шедеврів свідчить про його ерудицію, прагнення ширше осягнути світове вершинне письменство. Микола Лукаш перекладав лише українською. «Переклади Миколи Лукаша – це своєрідна енциклопедія світової літератури українською мовою», – справедливо зазначив Іван Дзюба.

  Його живі, яскраві й неповторні українські переклади – справжня вершина світового письменства. Художній переклад – це, по суті, створення нового твору. Така робота вимагає тонкого відчуття стилю, ритму, найтонших мовних інтонацій. Сам будучи поетом і прозаїком, добре знаючись на світовій історії, культурі та традиціях різних країн і суспільств, володіючи багатим словниковим запасом, Лукаш добре відчував мовні структури й відтінкі. Влучно використовуючи в своїх перекладах неологізми, маловживані українські слова, просторіччя, митець досягає чудового ефекту. Його переклади відрізняються почуттям ритму, влучністю та насиченістю образів, відображуючи не тільки головну суть оригінального твору, але й майстерно адаптуючи його до українських реалій. Вдало використовуючи національний фольклор, розкриваючи красу та багатство рідної мови, він робить твір привабним для українського читача. Завдяки Лукашу далекі герої Сервантеса, Ґете, Шіллера, Гейне та інших світових класиків «заговорили» українською мовою природно й невимушено. Про перекладацьку діяльність великого українця казали, що його переклад кращий за оригінал.

  «…Для української літератури переклад завжди значив більше, аніж просто переклад. Насамперед він був засобом утвердження повновартісного статусу своєї мови й культури» (Максим Стріха). 

Микола Лукаш ратував за створення єдиної літературної мови – основної ознаки повноцінної нації. Закоханість у рідну мову, бажання експерементувати зі словом, допомагає йому створювати картини, хвилюючі своєю різноманітністю, поетичністю, глибиною, неординарністю. «Він умів радіти слову, відчував, любив і леліяв його, як дитину» (Володимир Житник). Виразності та емоційного забарвлення надають його перекладам фразеологізми, влучні  народні вислови, мовні звороти, почерпнуті ним із народних джерел. Тонко відчуваючи найдрібніші смислові відтінки, він вважав фразеологію «не тільки вбранням, одягом, але й надійним кістяком кожної національної мови». Його роботи барвисті, милозвучні, відрізняються мовним багатством і колоритом. «Якщо до нього перекладачі оперували переважно лексикою, то Лукаш до свого арсеналу, разом із лексикою, підключив ще й українську фразеологію. Себто найглибші, які тільки можуть бути, шари  українського національного мислення, думання, уявлення»  (Леонід Череватенко).

  Так, поезія Фредеріко Ґарсія Лорки, написана галісійським діалектом іспанської мови, в Лукашевім перекладі лунає гуцульським діалектом української мови, що підкреслює  оригінальну насиченість образів, виразність і емоційність твору.

Серед розмаїття перекладених ним творів виділяються своєю мовною віртуозністю «Фауст» Йоганна Вольфгана Ґете, «Бал в опері» Юліана Тувіма, «Дон Кіхот» Міґеля де Сервантеса, «Декамерон» Джованні Боккаччо, «Пані Боварі» Гюстава Флобера, поезії Шекспіра, Роберта Бернса, Фрідріха Шіллера, Ґійома Аполлінера, Поля Верлена, Адама Міцкевича.

  Славу феноменального перекладача приніс митцеві переклад трагедії «Фауст» Ґете (1955). Цей переклад – його дітище, «мегатвір», над яким митець працював 18 років, – визнаний кращим в світі перекладом геніальної трагедії. Свого часу за нього бралися такі літературні метри як Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете зміг тільки М. Лукаш. І не просто «подужати», а й «українізувати» твір, збагативши його фразеологічними зворотами, орієнтуючись на багатство української народної мови. А в листопаді 1961 р. виходить друком вражаючий переклад поеми польського автора Юліана Тувіма «Бал в опері», в якому соковитою українською мовою вільно й щиро зазвучали партії персонажів.

  Дмитро Павличко гідно оцінив його перекладацьку майстерність: «У ті роки Лукашевого "Фауста" читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова – як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які годі спостерігати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом».

  Зачаровує переклад «Декамерона», зроблений Лукашем архаїчною українською мовою XVII–XIX століть, в якому до всіх приказок і афоризмів Боккаччо він знайшов точні українські відповідники. Влучно використовуючи маловживані українські слова, створючи неологізми, вдало відтворюює комізм ситуацій, водночас зберігаючи стилістичне наповнення оригіналу.

  Талановитий мовознавець із феноменальною памя’ттю, він був не просто літературним генієм, обдарованим поліглотом і перекладачем, а митцем-новатором. Ретельно занотовуючи народний фольклор, вислови, фразеологічні звороти, зібрав багатий лексикографічний матеріал. Заповнюючи прогалини в українській літературі, створив картотеку української фразеологічної лексики, що мала бути основою задуманого ним словника фразеологізмів. Лише через 15 років після смерті митця було надруковано словник-довідник «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша» (укладачі: Т.В. Цимбалюк і О.І. Скопненко), в якому зібрано й систематизовано фразеологічні вирази, вживані в перекладах Лукаша. Ця фундаментальна праця, вперше присвячена окремій постаті в українському художньому перекладі, стала визначною подією в культурному житті України. До словника увійшло понад 6 тисяч фразеологізмів, приказок, примовок, прислів'їв, близько 15 тисяч прикладів їхнього вживання. Довідник охоплює українську ідіоматику, пареміологію, тавтологічні словосполучення, перифрази, усталені порівняння, традиційні формули припрошення, побажання, клятв, божби, прокльонів, каламбурні словосполучення, вирази розмовних кліше тощо, уживані в мові Лукашевих перекладів. Ці фразеологізми та паремії, притаманні українській культурі, зберігають не тільки семантику, але й образність і колорит фразеологізмів і паремій, властивих іншим мовним культурам оригінальних творів.

Микола Олексійович Лукаш пройшов тернистий життєвий шлях, але то був шлях до слави. Навіть складні перипетії долі не завадили йому досягти феноменального успіху в мистецтві художнього перекладу. У найскрутніші моменти Микола Лукаш звертався до гумору, складаючи невиличкі жартівливі епіграми. 2003 року опубліковано невелику книжку епіграм Миколи Лукаша «Шпигачки», упорядковану Леонідом Череватенком.

Незважаючи на всі труднощі, Микола Лукаш любив життя, був великим оптимістом. Його називали українським Дон Кіхотом. Образ шляхетного лицаря та ідеаліста був найулюбленішим літературним образом митця. В сонеті Дмитра Паламарчука Миколі Лукашу присвячені слова:

  Нині Микола Лукаш – гордість України. Належною даниною його заслуг перед українською культурою в 1989 році редакцією журнала іноземної літератури «Всесвіт» було започаткування щорічної літературної премії імені Миколи Олексійовича Лукаша за найкращі переклади, опубліковані на сторінках журналу. В цьому щомісячнику з 1958 р. він працював завідувачем відділу поезії, 15 років був членом редколегії.

У Національному музеї літератури України (НМЛУ) зберігається архів перекладацьких творів митця, багато з яких ще не опубліковані.

Своєрідним пам'ятником творчості Лукаша стала книга його перекладів під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла в 1990 році.

«Можна писати й писати про безкомпромісну, натхненну й чесну працю Миколи Лукаша; це щастя – що література наша має сьогодні такого майстра, як він» (Віталій Коротич)

Твори світової літератури у перекладах Миколи Лукаша

1394948кп - хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Аді Е. Доля угорського древа // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 662.

1394948кп - хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Аполлінер Г. Пісня нелюбого // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 569.

м1103630кп – хр

И(Фр)

А 76 

Аполлінер, Гійом Поезiї : / Гійом Аполлінер ; пер. з франц. М. Лукаш. – К. : Дніпро, 1984. – 225 с.

1394948кп - хр 

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Барка П. К. // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 650–651.

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Басьо М. Хокку // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 651–652.

351478 - хр 

И(Англ)

Б 51 

Бернс, Роберт. Вибране / Р. Бернс ; пер.: М. Лукаш;  К. : Держлітвидав УРСР, 1959. – 255 с.

1394948кп - хр 

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Бернс Р. Моє серце в Верховині // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 655.

507630 – хр

И(Англ)

Б 51

Бернс, Роберт. Поезії / Р. Бернс ; пер.: М. Лукаш , В. О. Мисик. – К. : Дніпро, 1965. – 206 с.

489876 – хр

И(Итал)

Б 78

Боккаччо, Джованні. Декамерон / Д. Боккаччо ; пер. М. О. Лукаш. – К. : Дніпро, 1964. – 663 с.

1477765кп – хр

84(4ІТА)4-44

Б 78 

Боккаччо, Джованні. Декамерон / Дж. Боккаччо ; Пер. з італ. М. Лукаш. – Харків : Фоліо, 2007. – 671 с.

1553779кп - хр 

821.133.1'04-32

Б 78 

Боккаччо, Джованні. Декамерон / Дж. Боккаччо ; пер. з італ. М. Лукаш / Харків : Фоліо, 2017. – 669 с. 

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Боккаччо Д. Канцона з «Декамерона» // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 646–647.

320839 - хр 

С(Евр)

В 14 

Вайнерман, Ханан. Від щирого серця [Текст] : поезії / Х. Вайнерман ; пер. з евр. М. О. Лукаш. – Одеса : Одеське обласне видавництво, 1958. – 116 с.

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Валері П. Морський цвинтар // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 658.

1394948кп - хр 

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Вега Лопе де. Діалог Фрондосо та Лавренсії з драми «Овеча криниця» // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 648.

430618 - хр 

И(Исп)

В 26 

Вега, Лопе де. Овеча криниця / Л. де Вега ; пер. М. Лукаш . – К. : Художня лiтература, 1962. – 358 с.

ф1518702кп – хр

84(4ФРА)5-5

В 33

Верлен, Поль. Романси без слів : антологія українських перекладів поезій Поля Верлена / пер. М. О. Лукаш [и др.]. – К. : Либідь, 2011. – 408 с.

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Верлен П. // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія. – К. : Дніпро, 1995. – С. 657.

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Гете Й-В. Великодні хори з «Фауста» // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія. – К. : Дніпро, 1995. – С. 652–653.

250224 - хр 

И(Нем)

Г 44

Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст / Й. В. Гете ; пер. М. Лукаш ; К. : Художня література, 1955. – 499 с.

м1007468 – хр

И(Нем)

Г 44 

Гете, Йоганн Вольфганг. Фауст : трагедія / Й. В. Гете ; пер. М. О. Лукаш. – К. : Дніпро, 1981. – 540 с.

180751 - хр 

И(Фр)

Г 99 

Гюго, Віктор. Вибрані поезії [Текст] / В. Гюго ; пер. М. О. Лукаш- К. : Художня література, 1953. – 247 с.

м1191679кп – хр

84(4Вн)

Й 75 

Йожеф, Аттіла. Поезії / А. Йожеф ; пер. з угор. М. О. Лукаш. – К. : Дніпро, 1986. – 158 с.

610426 - хр 

И(Исп)

Л 78 

Лорка, Федеріко Гарсія. Лірика / Ф. Г. Лорка ; пер. М. О. Лукаш. – К. : Дніпро, 1969. – 319 с.

1394948кп – хр

1395223 - хр

84(4УКР)я43

Т 44 

Лорка Ф. Г. Чотири жовті балади // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія. – К. : Дніпро, 1995. – С. 671–673

1169657кп - хр 

И(Англ)

Ш 41

Лукаш М. О. Переклади //  Шекспір, Вільям; Твори в 6-ти томах / В. Шекспір.  Т. 4. – К. : Дніпро, 1986. – С. 331–435.

1206995кп - хр 

821.133.1-31

Ф 73 

Лукаш М. О. Переклади // Флобер, Гюстав. Твори в 2-х томах / Г. Флобер. 

Т. 1 /- К. : Дніпро, 1987. – С. 21–320.

1315540кп – хр

84(4Укр)6

Л 84

Лукаш, Микола Олексійович. Від Боккаччо до Аполлінера: переклади / М. О. Лукаш . – К. : Дніпро, 1990. – 510 с.

249213 - хр 

НД

В 41 

Міцкєвич А. До матері-польки // Міцкєвич, Адам. Вибрані твори в 2-х томах / А. Міцкєвич. – К. : Держлітвидав УРСР.

Т. 1. – 1955. – С. 100–101.

249213 - хр 

НД

В 41 

Міцкєвич А. Жаби та їхні королі // Міцкєвич, Адам. Вибрані твори в 2-х томах / А. Міцкєвич. – К. : Держлітвидав УРСР.

Т. 1. – 1955. – С. 206–207.

249213 - хр 

НД

В 41 

Міцкєвич А. Олександрові Ходзьку // Міцкєвич, Адам. Вибрані твори в 2-х томах / А. Міцкєвич. – К. : Держлітвидав УРСР.

Т. 1. – 1955. – С. 74–75.

1394948кп - хр 

84(4УКР)я43

Т 44 

Пісня про Нібелунгів // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 645–646.

1394948кп - хр 

84(4УКР)я43

Т 44 

Рембо А. Вічність // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія. – К. : Дніпро, 1995. – С. 657–658.

м1407383кп - хр 

84(4ФРА)5-5

Р 37 

Рембо, Артюр. П'яний корабель / Рембо А. ; пер.  М.О. Лукаш [и др.]. – К. : Дніпро, 1995. – 221 с.

1394948кп - хр 

84(4УКР)я43

Т 44 

Сервантес С. М.  Глоса з роману «Дон Кіхот» // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія. – К. : Дніпро, 1995. – С. 647.

249132 – хр

И(Исп)

С 32

 Сервантес, Сааведра Мігель де. Дон Кіхот Ламанчський / С. М. де Сервантес ; пер. з ісп. М. Лукаш. – К. : Молодь, 1955. – 562 с.

1459063кп – хр

84(4ІСП)4-44

С 32 Сервантес, Сааведра Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі: роман / С. М. де Сервантес ; пер. М. О. Лукаш. – К. : Дніпро, 2005. – 704 с.

1385124кп – хр

84(4ІСП)3-4

С 32 

Сервантес, Сааведра Мигель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі / пер. М. О. Лукаш ; - К. : Дніпро, 1995. – 701 с.

725372 - хр 

И

С 71 

Співець. Із світової поезії кінця XVIII - першої половини XIX сторіччя : збірка / пер. М. Лукаш [и др.]. – К. : Веселка, 1972. – 253 с.

553536 - хр 

821.112.2-14

Ш 58 

Шіллер, Фрідріх. Лірика / Ф. Шіллер ; пер.. М. Лукаш. – К. : Дніпро, 1967. – 194 с.

593567 – хр

И(Нем)

Ш 58 

Шіллер, Фрідріх. Твори / Ф. Шіллер пер. М. Лукаш - К. : Молодь, 1969. – 413 с. 

1394948кп - хр 

84(4УКР)я43

Т 44 

Шіллер Ф. Велич світу // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: антологія / - К. : Дніпро, 1995. – С. 654.

1415796 – хр

84(4НІМ)4-5

Ш 58

Шіллер, Фрідріх. Поезії / Фрідріх Шіллер ; пер. М. О. Лукаш. – Дн-ськ : Січ, 1998. – 61 с.

1470556кп – хр

84(4НІМ)5

Ш 58

Шіллер, Фрідріх. Лірика : драми / Фрідріх Шіллер ; пер. М. Лукаш. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с. 

1472236кп - хр 

84(4ФРА)5-44

Ф 73 

Флобер, Гюстав. Лукаш М. О. Переклади // Пані Боварі / К. : Веселка, 2006. – С. 5–324. 

Твори за редакцією Миколи Лукаша

707918 - хр - Б.ц.

И(Итал)

В 29 

Вентурі, Марчелло. Білий прапор над Кефалонією : роман та повісті / М. Вентурі ; ред. М.О. Лукаш. – К. : Радянський письменник, 1972. – 320 с.

Книги, присвячені життю та творчості Миколи Лукаша

1488391кп – хр

83.3(4УКР)

Ш 37 

Жив для слави рідного слова // Шевченко, Анатолій Якович. Треба Вкраїни. Силуети українських письменників і митців. Гумористична пауза. Облога : Триптих з епілогом /  К. : Деміур, 2007. – С. 81–92.

1557030кп - хр 

821.161.2'06-312.6

Ж 79

 Жолдак, Богдан. Під зіркою Лукаша / Б. Жолдак. – К. : Дух і Літера, 2018. – 318 с.

Ф1518702 – хр

84(4ФРА)5-5

В 33 

Крушинська О.  Українські перекладачі Поля Верлена // Верлен, Поль. Романси без слів: антологія українських перекладів поезій Поля Верлена / К. : Либідь, 2011. – С. 393–394.

ф1518574кп - хр 

83.3(4УКР)6-8 Лукаш

Н 37 

Наш Лукаш : у 2-х кн. Кн. 2 / К. : Києво-Могилянська академія, 2011.  – 639 с.

ф1510991кп – хр

83.3(4УКР)6-8 Лукаш

Н 37 

Наш Лукаш: у 2-х книгах. Кн. 1. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – 639 с.

1545522кп – хр

84(4УКР)6-44

П 88 

Спочатку було слово (Дитинство Миколи Лукаша) // Птіцин, Анатолій. Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Клейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу. – К. : Фірма Антологія, 2016. – С. 71–92.

1468201кп – хр

83.3(4УКР)-7

С - 85 

Стріха, Максим. 

Український художній переклад: між літературою і націєтворенням / М. Стріха. – К. : Факт., 2006. – С. 262–273.