|
Анотація: Газета виходила у Дніпропетровську в 1941–1943 рр. щоденно, за винятком одного вихідного на
тиждень, перший номер вийшов 8 або 9 жовтня 1941 р. Видавалась газета українською мовою, одним
аркушем, пізніше, відповідно до обставин і на двох. Головним редактором газети до 31.07.1942 р. був
Євген Іванович Савченко.
У верхньому лівому куті газету прикрашав тризуб. Зображення тризуба пов’язує часопис із обласною
українською управою, яку очолював професор Панас Олійниченко, а його заступником став Василь
Регей, член ОУН, який прибув до Дніпропетровська в складі оунівської похідної групи «Південь» на
початку війни (16 вересня 1941 р. був заарештований німцями). З першого січня 1942 р. тризуб з газети
зникає, змінюється шрифт назви, з’являється назва малим шрифтом німецькою мовою та прізвище
відповідального за газету унтер-офіцера А. Тейхмюллера, представника управління генерального
Рейхскомісаріату «Україна», згодом керівниками видання були представники окупаційного режиму Е.
Штурц і Г.П. Князєв.
Здебільшого матеріали часопису висвітлювали події на фронтах та у світі загалом. Вміщували
повідомлення від Верховного Командування Німецької Армії, постанови, накази, оголошення місцевої
влади, організацій і установ. Водночас на сторінках газети висвітлювали культурне і мистецьке життя
регіону. В 1941 та на початку 1942 рр. друкувались самостійницькі кореспонденції національної
тематики, написані в дусі закликів до боротьби за незалежну українську державу, матеріали про
українську національну атрибутику: герб, прапор, гімн, про національно-визвольну боротьбу та історію
краю, про дніпрові пороги, про видатних українських політичних діячів, поетів і письменників, зокрема
тут багато матеріалів про Д. Яворницького. Міська «Дніпропетровська газета» багато уваги приділяла
роботі театру ім. Шевченка, музеям і бібліотекам міста, зокрема обласній бібліотеці.
В 1942 р. у газеті значно зменшилось число кореспонденцій, присвячених національно-патріотичній
тематиці. Українські національні сили були усунуті від видання газети.
Сьогодні номери газети, які збереглися, є цінним джерелом інформації.
|