 |
Анотація: «Наставленіе дъйствіяхъ и употребленїй драгоцъннаго лъкарства, называемаго эссенціею жизни и
многими опытами доказаннаго…», – загадковий екземпляр книжкового континенту ДОУНБ.
XVIII століття стало століття становлення фармації, як самостійної науки, що призвело до потужного
кроку в області медицини. Автором книги і, власне, самого Еліксиру Життя – є Аугсбурзький
курфюрст-баварський радник та лікар Йоган Георг Кизов.
Автор з перших сторінок свого твору дає читачу чітке обґрунтування користі своїх ліків, що зцілюють
після будь-яких недугів. Більше того, автор наголошує на незрівнянності свого витвору та його
особливості, що може не лише повернути здоров'я, а й продовжити життя. Тому лікар вважає, що він
справедливо дав своєму витвору саме таку назву.
Конкуренція та шахрайство змушує Йогана піти на кардинальні міри – замовити індивідуальний дизайн
склянки під еліксир з Імператорським гербом та створити власницьку етикетку. Проте заздрісників не
лякає відповідальність перед законом і вони продовжують підробляти чудодійні ліки.
Саме ідея видати трактат, на думку лікаря, могла стати перепоною для шахрайства. Адже саме
«Наставленіе дъйствіяхъ и употребленїй драгоцъннаго лъкарства, называемаго эссенціею жизни и
многими опытами доказаннаго…» є своєрідним паспортом Еліксиру Життя, що продавалось у
комплекті з флакончиком. Автор наводить близько ста прикладів чудодійних властивостей еліксиру, що
повертає до життя та допомагає побороти хворобу.
Цікаво, що переведений з німецької трактат продавався разом з еліксиром і в аптеці лікаря Даниїла
Романовича Гродницького, що жив в кінці XVIII століття в Санкт-Петербурзі. Про це свідчить останнє
повідомлення в документі де вказана адреса аптеки, ціна та доза флакончика. Гродницький продавав у
своїй аптеці «еліксир» разом з власним перекладом трактату Кизова. До цих пір ходять догадки про
чудодійне «зілля», адже чи створив Гродницький свій власний еліксир чи викрав ідею та рецепт в
Йогана Кизова? Проте Еліксир Життя користувався популярність до початку ХХ століття та продавався
у відкритому доступі в різних аптеках.
Трактат містить на одній з сторінок надпис, який належав колишньому власнику і котрий час невпинно
намагається стерти: «Имел честь получить … от отца Архимандрита Иоанна. 28 мая …года», - і підпис.
|