У цей день 9 листопада

 

  У свiтi:
• День української писемності та мови. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1241/97, від 6.11.1997 р.) у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія на підтримку ініціативи громадських організацій і з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства. В Інтернеті свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – в цей день розмовляти та писати винятково українською. Писемність – засіб передачі людської мови за допомогою знаків (алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам’яток певного часу, певного народу; письменство. Мова – система звукових і графічних знаків, яка розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків і їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова – найважливіший засіб спілкування та пізнання. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ–ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х–ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV–ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV–ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ–ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П. Котляревський, а основоположником – Т.Г. Шевченко. У день української писемності та мови стартує VI Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон ініційований українським меценатом і громадським діячем П. Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Біларусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 млн людей, і вона входить до другого десятку найпоширеніших мов світу. Сучасна українська писемність – кирилиця – цілком оригінальна система слов’янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітам. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.

• Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України № 1209/2011 від 30.12.2011 р. «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» разом із Днем української писемності та мови. Культура (лат. Culture – «обробіток», «обробляти») – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Народне мистецтво України – це пласт української культури, пов’язаний із відтворенням світосприйняття українського народу, його психології, етичних настанов і естетичних прагнень. Охоплює всі види народної творчості, традиційно притаманні Україні: музику, танці, пісні, фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво, які розвиваються як єдиний комплекс, і органічно входять у життя народу протягом усієї його історії. Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту та незамуленість. Пращурами української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні джерела, культуру Київської Русі – дохристиянську та християнську. Народне мистецтво віками набувало досконалості, закінченних форм, виробляючи самобутній стиль, бездоганний своєю внутрішньою завершеністю. У Київській Русі налічувалося понад 100 ремісничих фахів – ковалі, гончарі, ткачі, склодуви тощо. У XV–XVII ст. таких фахів було вже понад 270, почалося об’єднання ремісників у цехи. Чимдалі поширювалися селянські домашні промисли та ремесла, пов’язані з землеробством і скотарством і співіснуючі з ними. Вони органічно увійшли в життя народу, пов’язане з його щоденним побутом – будь-який художньо оздоблений виріб є, передусім, практично необхідною річчю. Разом із тим, усі ці твори глибоко і яскраво відбивають звички, смаки та уподобання народу. Культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємостосунків. Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ. Українська культура зайняла гідне місце в світовій культурі.

• Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму (International Day Against Fascism, Racism and Antisemitism). Відзначається за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED в день, коли у 1938 р. почалися масові єврейські погроми («Кришталева ніч») у Німеччині. «Кришталева ніч», або «Ніч розбитих вітрин» (Crystal Night / Kristallnacht) – перша цілеспрямована та керована нацистською державною владою Третього Рейху, масова акція прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини.

• Міжнародний день антиядерних акцій. Відзначається щорічно під гаслом «Ми обираемо майбутнє без радіації!». У цей день в 1968 р. Радянський Союз проводив ядерні випробування на Семипалатинському полігоні; в 1973 р. США проводили ядерні випробування на полігоні в Неваді. Але найбільш значною подією можна вважати спрацьовування систем попередження про ракетний напад в 1979 р. У цей день прийнято проводити пікети, демонстрації та акції протесту проти розвитку ядерної енергетики і за підвищення її безпеки.

• 105 років від дня народження Олексія Івановича Воропая, українського біолога, етнографа й фольклориста, автора книжок «Звичаї нашого народу», «Українські народні танці», «Українські народні загадки». Помер 20 липня 1989 року.

• 200 років від дня народження Івана Сергійовича Тургенєва, російського письменника, поета, драматурга, перекладача, автора романів «Рудін», «Дворянське гніздо», «Батьки і діти», «Напередодні», «Дим», «Новина», повістей «Ася», «Степний король Лір», циклу оповідань «Записки мисливця» та інших. Помер 3 вересня 1883 року. Довідка: Тургенєв познайомився з Т. Шевченком, коли той повернувся із заслання, і часто зустрічався з ним, написав «Воспоминание о Шевченке» («Собрание сочинений», т. 10, 1962 р.); приятелював з М. Вовчок.


 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека