Світ захоплень

Садиба

---

Дім. Сад. Город
 

Детальніше ознайомитися із журналами, можна у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницього, 18.

Журнал "Дім, сад, город" №3 (387) лютий 2021

 

 

У питанні вирощування розсади відправним пунктом є дата висіву насіння. У кожного городника вона своя і залежить головним чином від планової дати висаджу­вання розсади у ґрунт на постійне місце. При цьому основним і ваго­мим орієнтиром є вік розсади. Зокрема, для перцю і баклажанів орієнтуємося на 70-80 днів, помі­дорів - 60, цибулі - 40-45, капус­ти - 30-40, кукурудзи, салату - 20-25 днів, гарбузових (огірки, кабачки) - 14-21 день після масо­вих сходів. Щоправда, у багатьох із нас взимку дуже "чешуться руки", так хочеться якнайшвидше розпочати новий сільськогосподарський се­зон, посіявши насіння. Однак весняну "сверблячку" сівби у над­ ранні строки, охолоджує усвідом­лення того беззаперечного факту, що, скажімо, із січневих сходів помідорів або перцю аж ніяк не вдасться отримати якісні плоди на два місяці раніше. Та навіть місяць навряд чи вдасться виграти, у кращому випадку днів 10-14, про що свідчить багаторічний досвід. А ось наскільки розсада буде міцною, залежить від багатьох похідних серед яких найважливі­шими є умови освітлення, темпе­ратурного режиму, підживлення та відведеної площі. Збалансува­ти всі складові не завжди просто, але можливо. Однак трапляються випадки, коли розсада виросла, а висадити її на постійне місце не­має можливості. Адже обставини інколи складаються всупереч на­шим планам і сподіванням. Таким форс-мажором можуть бути погодні аномалії у вигляді затяжних холодів і навіть снігу. За та­ких умов рослини практично при­пиняють ріст і наче завмирають в очікуванні сприятливішого періоду. Якщо розсадні ящики не запов­нені ґрунтом доверху, простим і ефективним способом покращення­ якості розсади помідорів, огірків, кабачків є досипання землі. Завдяки такому агрозаходу на присипаних стеблах утворюються додаткові корінці, а рослини набувають компактнішої форми. Але при цьому рослини перцю вище 1-2 см ми не засипаємо, а для баклажанів цей метод взагалі не застосовуємо. Хороший результат отримуємо, відщипуючи у помідорів нижнє листя. При затіненні листочків рослини отримують сигнал про нестачу світла і розпочинають швидко рости, намагаючись обігнати "побратимів" і першими дотягнутися до світла, щоб перемогти у змаганні за комфортні умови. При частковому видаленні листя рослина на певний час наче дезорієнтується і припиняє рости вгору. Щоправда, помітна зупинка росту надземної частини зовсім не означає, що рослина повністю призупинила розвиток. Щоб відно­вити листковий апарат, вона почи­нає "переформатовуватися": ак­тивно нарощується коренева сис­тема, одночасно потовщується стебло, що призводить загалом до покращення якості розсади. Варто зауважити, що на помідо­рах такий захід приносить хороші результати, на відміну від бакла­жанів, у яких слід обрізувати листя дуже обережно і потроху, а для перців він взагалі не підходить. Інше справа - розсада цибулі: над­то видовжене зелене перо зрізу­ють ножицями наполовину або навіть трохи більше, розсаді це йде лише на користь.
У сільськогосподарській літера­турі можна зустріти рекомендації, коли для стримування росту роз­сади радять прищипувати верхівки рослин, щоб за рахунок пасинків, утворених у пазухах листків, отри­мати розгалужені кущі. Зауважу, що на своїй ділянці ми відмовили­ся від такого способу, бо для фор­мування, росту і входження у фазу плодоношення пасинкам потрібно багато часу, а відтак очікувати на врожай доведеться значно довше. А щодо пасинків, то їх довелося чекати довго. На основних насад­женнях рослини перцю вже цвіли, а "вершковані" лише розгорталися молоді листочки. Поки утворилася зав’язь та сформувалися плоди, вже був початок осені, тобто на другу, а тим більше на третю хвилю плодоно­шення часу у рослин не вистачило. Та й загальна продуктивність бічних пасинків не тішила. Недарма ж фахівці рекомендують, і в доцільності цієї поради переконалися неодноразово, видаляти всі пасинки по стеблу до першої природної розвилки. Отже, результат експерименту був зако­номірним: значний недобір урожаю.
Якщо говорити про "шокові" методи впливу на розсаду, то один із них однозначно вартий уваги. Випробували його протягом багатьох років і завжди отримували відмінний результат. Варто зауважити, що це не на­ше "ноу-хау", але ми його часто застосовуємо. Щоправда, виключно на помідорах. Полягає він у зрізуванні вершків із подальшим їх укоріненням.
У 50-х роках минулого століття науковці протягом кількох років прово­дили дослідження щодо механічного впливу на процес розвитку рослин з метою підвищення їх продуктивності. Було проведено ряд експериментів з вирощування помідорів, які на стадії вирощування розсади замість пікірування зрізували із стебла і висаджували в ґрунт для подальшого дорощування. Результати свідчили, що завдяки такому "хірургічному" втручанню отримали рослини з більшою силою розвитку і плодоношення, які були стимульовані стресовою ситуацією. Отже, узагальнені результати вражали: перше плодове гроно закладалося над меншим числом листків, помідори із вкорінених вершків мали менше пасинків та зеленої маси, але більше зав'язі, рослини раніше зацвітали і на 9—14-й день раніше розпочинали плодоношення. Врожайність підвищувалася на 76 %.
Ми застосовували таку технологію вирощування помідорів на власній ділянці, хоча й не виконували докладного порівняльного аналізу. Однак було очевидно, що помідори вродили як ніколи рясно. Щоправда, зрізані вершки ми не висаджували відразу в ґрунт, а ставили на укорінення у склянки з водою. Щоб не втратити посадкового матеріалу, дотримувалися кількох простих правил. Оскільки зрізані рослини швидко в'януть, а потім гірше відновлюються, ми заздалегідь готували тару, підписи сортів, навіть наливали воду і ставили все це поряд, щоб було під рукою. На зрізаних вершках залишали верхні два листки і відразу їх ставили у посуд з водою.
Варто зауважити, що найактивніше утворення корінців відбувається за умов, коли навколишня температура становить не менше 20-25 °С. Це дуже важливо, адже за нижчої температури коренева система довго не розвивається, а стебло у воді часто загниває. Для кращого доступу кис­ню до стебла об'єм води має бути не дуже великий. Приблизний термін пророщування - 6-8 днів. За цей час у рослин формуються корінці зав­довжки біля 1 см. Однак із їх висаджуванням можна зачекати. Краще да­ти можливість рослинам наростити більше корінців і довших за розміром, ніж висаджувати слабо пророщені вершки. Адже за наявності потужної і розвиненої кореневої системи приживлення проходить менш травматичною і становить 98-100 % від загальної кількості висаджених рослин. Минулого року в середині квітня стало зрозумілим, що помідори виса­дити на постійне місце у звичні строки через надмірно холодну погоду не вдасться. Зазвичай ми висаджували розсаду 16-18 квітня, але довелося чекати сприятливих умов ще не один тиждень. Тому до найвищих рослин також застосували метод обрізування вершків з подальшим їх укоріненням. Обрізували тільки рослини, які при висаджуванні через надмірно ви­довжене стебло довелося б розміщувати на грядці похило. До речі, такий спосіб висаджування перерослої розсади - теж непоганий варіант. Але на своїй ділянці ми застосовуємо його не дуже охоче через високу ймовірність пошкодження стебла під час висаджування. До того ж, догляд за такими насадженнями більш проблемний, адже розпушування ґрунту навколо рослин може призвести до пошкодження коріння. Та й не обережні поливи, не кажучи вже про рясні дощі, часто розмивають тонкий поверхневий шар ґрунту, оголюючи коріння. Підживлювати рослини також складніше: внесені по поверхні добрива можуть обпалити корінці.

Отож, на нашу думку, значно кращим і ефективнішим є спосіб зрізування верхівок. Він виявляється дієвим навіть на 10-тиденній розсаді, враженій чорною ніжкою, а як протидія переростанню розсади, то взагалі є найоптимальнішим. Тому зазвичай застосовуємо його, коли весна очікується пізньої й холодною. Це дає змогу не лише виграти півтора-два тижні, а й стимулювати рослини, мобілізуючи їх на більш активне плодоутворення. Минулого року ми скористалися цим способом 21 квітня, а вже через тиждень мали хороші живці для висаджування. Поспішати з висаджуванням розсади не стали, вирішили дати рослинам можливість наростити довгі й густі корінці, висадивши їх на грядку лише 2 травня.

Варто зауважити, що ми зрізуємо верхівки у розсади помідорів не лише у якості протидії переростанню. Зокрема, взимку посіяли помідори сорту Ехо. У нас було лише три насінини цього сорту. Спочатку все було добре і раптом помітили, що одна вже досить велика рослина почала полягати і в’янути. Виявилося, що нижня частина стебла має серйозні пошкодження. Нам дуже не хотілося втратити одну з трьох рослин, тому спробували реанімувати її. Трохи вище від місця, де на стеблі були здорові тканини, відрізали верхівку. Отримали дуже маленький кущик, але часу для росту рослини ще було чимало. Поставили її у воду. Щойно на стеблі утворилися корінці, пересадили рослину в ґрунт. Звісно, вона була найменшою серед "побратимів", але дивлячись на неї, ми переконалися, що вчинили правильно, врятувавши її у такий спосіб.

Насамкінець зауважу: існує чимало порад, як запобігти переростанню розсади. Деякі з них можна взяти на озброєння, а деякі дуже дивні. Наприклад, дехто радить щодня багаторазово, але не більше 20 разів на день, погладжувати розсаду по вершках. Кажуть, що тоді рослини випускають газ етилен, який сприяє потовщенню стебла й формуванню більш розгалужених кущиків. Можливо, в цьому є якийсь сенс, однак існує небезпека "запестити" рослини до загибелі, обтріпавши й пошкодивши молоді листочки. Та й де знайти час на постійні ласки для розсади. Ні, таке нововведення не для нас. Та яка б у вас не виросла розсада, не варто засмучуватися – сміливо висаджуйте її в ґрунт. Теплий подих весни і сонце пробуджують стриманий ріст і розвиток рослин. За дбайливого догляду вони зміцніють, розростуться, а якщо ще й обробити їх стимулятором росту, то за два тижні рослини буде не впізнати. Минулого року ми так і зробили. До кінця дня 2 травня висадили на грядки всі рослини, які планували: помідори, кукурудзу, кабачки, огірки і навіть перець та баклажани. Щоправда, насадження ретельно накрили агроволокном, натягнутим на дуги. Під ним рослини добре почувалися до 20 травня.